Як Росія адаптує тактику впливу на українців за кордоном

За даними розслідування, у Європейському Союзі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 мільйона українців. Саме ця аудиторія стала одним із ключових напрямів російської інформаційної та гібридної політики. За інформацією Інституту національної стійкості та безпеки, Кремль використовує щонайменше шість каналів впливу: церковні структури, псевдоукраїнські організації, академічні й культурні проєкти, цифрову дезінформацію, побут та політичне лобіювання. Особливу увагу приділяють майбутнім голосам українців за кордоном: за даними Gradus, 31% українських мігрантів у ЄС уже не планують повертатися в Україну навіть після завершення війни на прийнятних умовах.

Одним із найактивніших інструментів стала церква. Оскільки Православна церква України згідно з Томосом не може відкривати власні парафії за кордоном, цю нішу заповнила Українська православна церква Московського патріархату. Після початку великої війни УПЦ МП створила майже 200 парафій у 15 країнах Європи. За даними Служби зовнішньої розвідки України, 90% цих нових громад фінансує проросійський олігарх Вадим Новинський. Формально вони позиціонують себе як українські, допомагають біженцям, але залишаються в мережі Московського патріархату. Найбільше таких парафій діє в Німеччині та Італії, найменше — у Польщі через жорстку державну позицію щодо релігійної безпеки. Натомість ПЦУ після вторгнення створила в Польщі 11 капеланських місій. У Бельгії з початку війни відкрилося 5 парафій УПЦ МП, хоча лише 1% населення країни є православними. Журналістське розслідування виявило подвійне позиціонування Брюссельсько-Бельгійської єпархії: для державних органів вона є структурою РПЦ, а для українських біженців — просто «православною церквою».

Іншим каналом впливу стали псевдоукраїнські організації. За даними СЗР, у 2026 році Росія змінила тактику, відмовившись від символіки Z і V. Натомість використовуються ініціативи, які видають себе за українські, але просувають наративи про «мир», компроміси та припинення підтримки України. Одним із координаторів цієї діяльності в ЄС називають колишнього нардепа Ігоря Мосійчука. 9 травня його помітили у Відні разом із підсанкційним Вадимом Новинським та народним депутатом Сергієм Шаховим, якого розшукує НАБУ. Вони покладали квіти до пам’ятника радянським воїнам, але на акцію прийшло лише близько двох десятків людей. Мосійчук регулярно поширює конспірологічні теорії та дезінформацію. Одна з його останніх заяв спричинила скандал у Польщі: він стверджував, нібито Володимир Зеленський грубо висловився про Польщу та поляків. Посол України в Польщі Василь Боднар офіційно спростував цю інформацію, наголосивши, що заяви Мосійчука регулярно використовуються для розпалювання антиукраїнських настроїв.

Медіа, зокрема Telegram, залишаються важливим каналом впливу. Приклад — італійський канал Donbass Italia з майже 39 тисячами підписників. Осинтери встановили, що його веде журналіст Вінченцо Лоруссо, який торік отримав посвідку на постійне проживання в Росії. У стрічку каналу вбудовують російські наративи про «визвольну боротьбу», «зовнішнє управління» Україною та неефективність санкцій. Канал регулярно поширює матеріали Russia Today і цитує Міноборони РФ. За даними видання Valigia Blu, діяльність фінансується через підсанкційну структуру ANO Dialog Regions, пов’язану з Кремлем. Лоруссо також проводить кампанії проти «русофобії»: торік його акцію в шести італійських містах публічно підтримала речниця МЗС РФ Марія Захарова. Крім того, Telegram використовують для вербування українців за кордоном для диверсій та терактів — таких випадків зафіксовано десятки в Польщі, Великій Британії та інших країнах.

Освітні центри також стали інструментом впливу. Наприклад, центр KREATIV HAUS у німецькому Карлсруе після початку війни відкрив мінісадок для українських дітей, запросив українських педагогів і публічно виступав під гаслом «Ні війні». Німецькі медіа називали його «домом для дітей українських біженців». Однак розслідування OCCRP встановило, що з 2018 року центр отримав щонайменше 180 тисяч євро від російського фонду Pravfond, створеного указом президента РФ і фінансованого російським МЗС. Фонд і його голова Олександр Удальцов перебувають під санкціями ЄС. Ще до великої війни центр популяризував російську мову й культуру, а його засновниця Євгенія Норватова співпрацювала з посольством РФ у Берліні, отримала нагороду від Россотрудничества та брала участь у Всесвітньому конгресі російських співвітчизників за участі Володимира Путіна.