Диктант «Росія — дім народів»: як окупанти грають у мультикультурність

Про проведення заходу повідомив Центр протидії дезінформації. Акцію подали як ініціативу на підтримку мовного розмаїття, а текст диктанту переклали з аварської мови. Українська мова при цьому в подібних ініціативах окупаційних адміністрацій не з'являється взагалі.

Саме ця деталь і виявляє справжню мету кампанії. Демонстративна увага до мов народів Росії потрібна не для збереження їхньої самобутності, а для створення картинки дбайливого ставлення до культур. У Центрі протидії дезінформації наголошують: за цією картинкою стоїть примусова русифікація, нав'язування концепції «єдиного народу» та поступове витіснення української мови з усіх сфер суспільного життя.

Логіка такої подачі передбачувана. Якщо окупаційна влада показує, що шанує десятки мов, то зникнення однієї з них виглядає ніби технічною дрібницею, а не цілеспрямованою політикою. Аварська мова в тексті диктанту тут виконує роль декорації: вона додає заходу вигляду багатокультурності, не змінюючи головного — українське слово з публічного простору прибирають.

Показово й те, що подібні акції організовують саме на тимчасово окупованих територіях, де немає вільного інформаційного поля й де альтернативну думку висловити неможливо. За таких умов будь-який «культурний» захід працює не як освітній, а як інструмент легітимації окупації. Диктант не перевіряє знання — він позначає, чия мова тут головна, а чия має зникнути.

Висновок простий. Заяви про збереження мовного різноманіття не варто читати буквально: це риторична обгортка для політики витіснення української мови. Справжній критерій тут не кількість перекладених текстів, а те, якої мови серед них демонстративно немає.