Мобілізація жінок в Україні: реальна потреба чи інформаційна зброя РФ

Спецпредставник США Кіт Келлог під час візиту до Києва заявив, що вважає за доцільне мобілізувати українських жінок. Свою позицію він аргументував досвідом доньки, яка служила в армії США та воювала в Афганістані. Цю тему також порушив колишній міністр оборони Олексій Рєзніков, а на урядовому сайті зʼявилася петиція з вимогою поставити на військовий облік жінок без дітей, яку підтримали лише пів сотні людей з необхідних 25 тисяч.

У відповідь на ці заяви українські політики та експерти висловили різні позиції. Підполковниця запасу Оксана Іванець, яка має 26 років служби та пʼятьох дітей, підтримує ідею загальної військової повинності за ізраїльською моделлю, але наголошує: перш ніж оголошувати мобілізацію жінок, армія має створити умови для їхньої служби. Вона зазначає, що за роки служби так і не знайшла способів подолати прояви сексизму та дискримінації в армії.

Народна депутатка Інна Совсун вважає, що Келлог плутає добровільну службу своєї доньки з обовʼязковим призовом. Вона нагадує, що в Україні вже багато жінок служать добровільно, а проблеми з домаганнями та відсутністю форми відповідних розмірів залишаються невирішеними роками.

Водночас член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський запевняє, що жодних законодавчих ініціатив щодо мобілізації жінок немає, і вони навряд чи зʼявляться через політичну непопулярність. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вважає, що на цій темі паразитують російські інформаційні кампанії, і українські жінки й надалі служитимуть виключно добровільно.

Наразі в Силах оборони служать понад 75 тисяч жінок, з них понад 20 тисяч — на бойових посадах. Офіційні джерела підтверджують: питання обовʼязкової мобілізації жінок не обговорюється ні в парламенті, ні в уряді.