PISA-2025: що означає падіння читацької грамотності для інформбезпеки

Результати 15-річних школярів знижуються у багатьох країнах світу, і найшвидше — саме в читанні. За оцінкою Організації економічного співробітництва та розвитку, за останні три роки підлітки в середньому втратили близько пів року навчання з читання, а нинішні 15-річні демонструють рівень, який у 2018 році показували 14-річні. Про це розповіла голова громадської спілки «Освіторія» Зоя Литвин.

Спад фіксують навіть у країнах із репутацією сильних освітніх систем. У Канаді результати PISA-2025 виявилися найнижчими за всю історію участі в дослідженні, в Іспанії — одними з найнижчих. Фінляндія також втрачає позиції: за три роки там помітно просів і показник із читання, і з математики.

Україна на цьому тлі має результат, який виглядає парадоксально: попри повномасштабну війну, рівень вдалося утримати. Від 2022 року втрати становлять 8 балів із читання, 9 із математики, а з природничих наук зміни статистично майже непомітні. Водночас, за словами Литвин, утриматися вдалося на досить низькій базі. 45% українських 15-річних не сягають навіть базового рівня читацької грамотності, а від ровесників з інших країн-учасниць наші підлітки відстають приблизно на два роки навчання.

Майже половина дітей має труднощі з розумінням щойно прочитаного. У хлопців ситуація складніша: від дівчат вони відстають на 32 бали, що за умовним перерахунком PISA (20 балів — приблизно рік навчання) додає ще близько півтора року відставання. Найвищих рівнів читацької грамотності досягли лише 0,7% українських учнів — менш ніж один відсоток.

Цю проблему не варто зводити лише до уроків української мови чи літератури. Читання є основою освіти загалом: щоб розв'язати математичну задачу, потрібно зрозуміти її умову; щоб виконати лабораторну — розібрати інструкцію; щоб вивчити історію — зіставити джерела. Якщо дитина не працює з текстом упевнено, вона втрачає позиції в усіх цих предметах. Тож якісна робота з текстом має бути присутня не лише на мовних та літературних уроках.

Окремо варто шукати формати, які краще залучають хлопців: практичні завдання, візуальні матеріали, дискусії, тексти, пов'язані з реальними ситуаціями та інтересами дітей.

Читацька грамотність — це ще й питання інформаційної безпеки. Людині, яка не вміє уважно читати й аналізувати, значно складніше помітити маніпуляцію, відрізнити факт від оцінки чи побачити суперечність у твердженні, переконана голова ГО «Освіторія».

Попри тривожну динаміку, в результатах PISA є й сильні сторони. 94% українських підлітків почувалися безпечно у своєму класі — це трохи вище за середній показник OECD. 85% відчувають, що перебувають на своєму місці в закладі освіти, і це найвищий показник серед референтних країн. Для держави, де діти навчаються під повітряні тривоги, такий результат Литвин називає дуже сильним: школа стала для них не лише місцем навчання, а й простором, де вони почуваються захищеними.

Це важлива точка опори. Школа, в якій дитину чують і підтримують, уже існує. Наступний крок — дати вчителям усе необхідне, щоб ця підтримка допомагала не лише зберігати рівень системи, а й підвищувати результати.