Ізоляція півдня Одещини: активісти вказують на транспортний і інформаційний розрив

Йдеться про три райони Одещини — Болградський, Білгород-Дністровський та Ізмаїльський, що лежать між Дністровським лиманом і Дунаєм. Саме це географічне розташування разом з історико-культурними особливостями регіону, на думку авторів заяви, роками формувало сприятливий ґрунт для російського впливу.

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація загострилася: РФ систематично завдає ударів по транспортній інфраструктурі півдня Одещини. Під прицілом опиняються мости через Дністер, порти й переправи на Дунаї, а також прикордонні переходи з Молдовою та Румунією. Наслідок — фактична транспортна ізоляція регіону від інших областей України.

«Без повноцінного сполучення з іншими регіонами України південь Одещини переживає соціально-економічний занепад», — констатують у русі. Там додають: такий стан речей полегшує просування російських наративів, а сприяє йому значна присутність російської мови, російського медіаконтенту та історичної міфології в місцевому інформаційному полі.

Окремий пункт заяви — обмеження на пересування територією регіону. За твердженням активістів, частина громадян України нині може потрапити з однієї частини Одещини в іншу тільки через Молдову, а сама Бессарабія перебуває під посиленим прикордонним контролем.

«Виходить, що українська влада власними руками допомагає Росії ізолювати південь Одещини від решти України», — зазначають автори заяви.

Вони пропонують гарантувати вільне пересування громадян України в обох напрямках — між Ізмаїльським, Болградським, Білгород-Дністровським районами та рештою країни. У заяві це розшифровують так: «З правової точки зору це означає безперешкодне пересування з особистою, туристичною чи робочою метою без будь-яких дозвільних процедур. Безумовно, прикордонники, військові чи правоохоронці можуть і мають перевіряти паспортні та військово-облікові документи людей, але не повинні створювати невиправданих штучних перешкод для їх пересування чи перебування в українській Бессарабії.

З логістичної точки зору необхідно задіяти кілька альтернативних шляхів: збудувати кілька кілометрів автодороги українською територією без заїзду в Молдову, максимально спростити транзитний проїзд між двома частинами Одещини через молдавське село Паланка, а також запустити принаймні пасажирські маршрути з задіянням водного транспорту і понтонів у південній частині Дністровського лиману».

Водночас у русі наголошують, що сама лише логістика проблему не закриває. Держава, на переконання активістів, має підтримувати українські культурні проєкти в регіоні та популяризувати українську мову й культуру, не заперечуючи при цьому самобутності болгарської, гагаузької, молдавської та інших національних спільнот.

«Простір української Бессарабії має бути максимально заповнений якісними українськими медіа, фільмами, музикою, книгами та іншим культурно-інформаційним продуктом», — йдеться в заяві.

Ще один напрям — внутрішній і в’їзний туризм, освітні та культурні поїздки, а також навчання молоді з Бессарабії в університетах інших регіонів України.

Підсумовуючи, автори заяви пропонують дивитися на близькість регіону до Дунаю й Чорного моря, сусідство з Румунією та Молдовою і його культурне розмаїття не як на ризики, а як на ресурс. Саме ці риси, на думку «Простору свободи», здатні стати основою для розвитку та тіснішої інтеграції української Бессарабії в загальноукраїнський простір.