Полонені та ІПСО: як Росія спотворює правду про обміни
В Україні презентували результати роботи щодо викриття російських інформаційно-психологічних операцій навколо теми військовополонених, обмінів та зниклих безвісти. Експерти та звільнені захисники розповіли про реальні механізми впливу.
У Києві відбувся захід, присвячений протидії російським інформаційним атакам у сфері обміну полоненими. Організаторами виступили Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини та інформаційне агентство «Укрінформ». Головною метою було продемонструвати, що стоїть за пропагандистськими наративами Росії про українських військовополонених.
Учасники дискусії — уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець, керівник Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених при СБУ Андрій Пастернак, керівник департаменту протидії інформаційним загрозам Центру протидії дезінформації при РНБО Кирило Вікторов, директорка зі стратегії OSINT-спільноти Molfar Intelligence Євгенія Беспалова, а також звільнені з полону військовослужбовці Григорій Туяхов та Дмитро Тіщенко. Модерував зустріч засновник проєкту «TrueWarCrime» Михайло Данканич.
Ключова тема — системні порушення прав українських військовополонених, катування та злочини, які Росія намагається приховати або виправдати. Спікери наголосили, що пропаганда використовує маніпуляції, фейки та викривлені наративи, щоб вплинути на суспільну думку та дискредитувати процес обмінів. Окрему увагу приділили випадкам, коли інформаційні операції спрямовані на родини зниклих безвісти, створюючи хибні очікування або сіючи сумніви щодо дій української влади.
Експерти зазначили, що викриття таких ІПСО потребує координації між державними органами, розвідкою та громадянським суспільством. Зокрема, OSINT-дослідники відстежують поширення фейків у соцмережах і медіа, аналізуючи їхню динаміку та джерела. За словами учасників, важливо не лише спростовувати дезінформацію, а й пояснювати суспільству механізми її створення.
Звільнені захисники поділилися особистим досвідом перебування в російському полоні, розповіли про умови утримання та психологічний тиск. Їхні свідчення стали ще одним доказом того, що реальна ситуація суперечить офіційним російським заявам про нібито належне поводження з полоненими.
Захід транслювався на YouTube-каналі організаторів. Журналісти мали змогу поставити запитання офлайн у залі. Акредитація для медіа тривала до 18:00 11 серпня 2026 року. Адреса проведення — Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Підсумовуючи, учасники наголосили: протидія російським ІПСО у темі полонених — це не лише інформаційна робота, а частина захисту прав людини та національної безпеки. Розкриття маніпулятивних схем допомагає родинам полонених отримувати достовірну інформацію та зменшує ефективність ворожих впливів.
Читайте також
Ще в розділі «Інформвійна»
- Лубінець: інформатаки пов'язані з перевірками ТЦК
- Нарада послів: ветерани, діаспора та інформаційна безпека
- Інформаційний фронт: як обстріли змінюють настрій українців
- ІПСО про полонених: як Кремль готує нову хвилю дезінформації
- Інформаційні атаки на Черкащині: від дискредитації волонтерів до реклами нелегальних ставок





