Як мережа «Труха» дискредитує волонтерів: розбір черкаських фейків

Одним із найпомітніших кейсів тижня стала скоординована кампанія телеграм-каналів мережі «Труха» проти громадського діяча та волонтера Сергія Стерненка. Місцевий осередок «Труха Черкаси» опублікував допис із голосуванням, у якому стверджувалося, що Стерненко нібито «краде 30–40 % з кожного донату». Жодних доказів чи пояснень цього твердження в публікації не наводили.

Стерненко, який із 2022 року займається закупівлею дронів для Сил оборони та заснував благодійний фонд «Спільнота Стерненка», пов’язує цю інформаційну атаку з тиском на колишнього радника Михайла Федорова. Він припускає, що за кампанією стоять ті самі сили, які протидіяли антикорупційним змінам у Міністерстві оборони. За даними моніторингового сервісу Let'sData, ідентичні дописи про волонтера поширили щонайменше 18 телеграм-каналів, які за першу добу сукупно набрали 3,4 мільйона переглядів.

Окремий напрям — фейкові публікації у телеграм-каналі «Черкаси 18+». Адміністратори опублікували допис про нібито інтимну сцену на черкаському пляжі, але без жодних деталей. Перехід за посиланням вів не до відео, а до закритого каналу «Жесть України», що свідчить про спробу привернути увагу та перегнати аудиторію. Варто зазначити: поширення порнографічних матеріалів у телеграмі підпадає під статтю 301 Кримінального кодексу України.

Той самий канал «Черкаси 18+» рекламував нелегальні ставки на спорт. Публікація про матч «Динамо» з «ПАОКом» вела до закритої групи «Ярий ставить», яка не має ліцензії. В Україні легальними вважаються лише ставки через ліцензованих операторів — VBET, FAVBET, GGBET та BetKing. Закрита телеграм-група до цього переліку не входить, тож її діяльність порушує законодавство.

У фейсбук-групі «Місто Сміла» продовжують ширитися фейки про трагедії. Останній допис повідомляв про 13 загиблих у місті, супроводжуючись згенерованою штучним інтелектом світлиною з палаючим будинком. Жодних підтверджень цієї інформації в офіційних джерелах немає. Адміністратори сторінки зазвичай залишають посилання на закритий телеграм-канал, який після підписки запитує персональні дані користувачів — це може свідчити про спроби зламу акаунтів.

Такі інформаційні кампанії демонструють типову схему: емоційні заголовки без фактів, переведення аудиторії в закриті групи та використання ШІ для створення фейкових зображень. Мета — не лише дискредитація конкретних людей, а й збір персональних даних та заробіток на нелегальних послугах.