ШІ-відео з зірками та фейкові сюжети CNN: як росія впливає на вибори у США

Американські розвідувальні служби дійшли висновку, що росія веде дезінформаційну кампанію в соціальних мережах, аби поглибити внутрішні розбіжності серед громадян США перед проміжними виборами в листопаді. Про це йдеться в матеріалі з посиланням на американських посадовців.

За даними експертів, які займаються російською дезінформацією, було виявлено кілька кампаній у соцмережах. У їхніх межах за допомогою штучного інтелекту створювали підроблені відео з голлівудськими зірками, які нібито обговорюють ключові перегони за місця в Сенаті. Ці ролики маскували під сюжети CNN, BBC та New York Times.

Водночас частина посадовців зазначає, що ця кампанія поступається за масштабом попереднім зусиллям росії на американських виборах. За оцінками, починаючи з 2016 року кремль запускав операції впливу в інтернеті під час кожного циклу федеральних виборів у США. Нині ж американські розвідувальні служби вважають, що москва менш зацікавлена в проміжних виборах, ніж у президентських, а її увагу відвертає війна проти України.

Співрозмовники журналістів кажуть, що своєю кампанією росія здебільшого прагне посіяти хаос серед американців, а не допомогти конкретній партії. Однак виявлена за останні кілька тижнів дезінформація, яку пов’язують із росією, стосувалася лише атак на кандидатів від Демократичної партії.

Проміжні вибори до Конгресу США (midterm elections) заплановані на листопад 2026 року. На тлі цього використання штучного інтелекту для створення фейкових відео та маскування їх під відомі медіабренди вказує на зміну тактики: замість прямих агітаційних меседжів дедалі частіше застосовують інструменти, які важко відрізнити від справжнього контенту. Це ускладнює для аудиторії перевірку джерел і підвищує ризик того, що штучно створені сюжети сприйматимуть як достовірні.

Показово, що навіть за меншого масштабу кампанії її ефект може бути непропорційним: підроблені ролики з відомими обличчями й логотипами медіа розраховані на довіру глядача до бренду, а не на переконливість аргументів. У такий спосіб досягається основна мета — не схилити вибір у бік конкретної сили, а розхитати довіру до самого процесу й до медіа, які його висвітлюють.

Водночас зафіксована асиметрія — атаки лише на кандидатів від Демократичної партії — може свідчити про те, що навіть за декларованої мети сіяти загальний хаос окремі кампанії мають виразніший політичний вектор. Це не обов’язково означає скоординовану підтримку однієї з партій, але вказує на вибірковість цілей.

Сукупність цих ознак — використання ШІ, імітація відомих медіа, фокус на розколі суспільства — дає підстави говорити про те, що вплив спрямований передусім на інформаційне середовище, а не на конкретний результат голосування. Відтак ключовим завданням для аудиторії стає не пошук «правильної» сторони в кожному фейку, а здатність розпізнавати саму технологію його створення.