Понад 6 тисяч людей задіяли в окупаційних "виборчих комісіях" на Донеччині

Про масштаб задіяння людей на незаконному голосуванні повідомив Володимир Висоцький, який називає себе "головою Виборчої комісії ДНР". За його словами, лише до складу дільничних комісій у найактивніший період залучили 6042 особи.

"У найактивніший період роботи нашої системи саме до складу дільничних комісій залучено 6042 особи. Є ще територіальні комісії, є комісія на рівні суб'єкта федерації", — заявив Володимир Висоцький.

Отже, йдеться не про повну кількість задіяних: до дільничних комісій додаються територіальні та комісія рівня "суб'єкта федерації". Окремо працюють "спостерігачі", але їхню чисельність не уточнюють. Це означає, що реальний обсяг людського ресурсу, витраченого на імітацію волевиявлення, є більшим за озвучену цифру.

Показовою є й інша цифра — про результати першого дня голосування. 18 вересня в т.з. "ДНР" заявили, що нібито 1,6 млн людей уже проголосували. Якщо зіставити це число з кількістю членів комісій, видно логіку інформаційної подачі: спершу створюється картина масової участі, а потім вона підкріплюється розповіддю про розгалужену "інфраструктуру" — комісії всіх рівнів, спостерігачів, дільниці.

Така комунікація виконує дві функції. Перша — внутрішня: переконати мешканців окупованих територій, що процес нібито легітимний, масовий і керований. Друга — зовнішня: створити для російської сторони та її партнерів формальний привід говорити про "волевиявлення", а не про його імітацію. Саме тому цифри про членів комісій і "проголосували" подаються публічно й добровільно.

Реакція українського парламенту на ці дії вже є. Верховна Рада ухвалила документ, у якому закликає парламенти та уряди іноземних держав, міжнародні організації та парламентські асамблеї засудити наміри Росії проводити псевдовибори до Держдуми на тимчасово окупованих територіях України.

Окремий вимір цієї кампанії — люди, які в ній беруть участь. Аналіз біографій кандидатів від т.з. "ДНР" показує, хто саме претендує на місце в російському парламенті та які доходи й майно декларує частина з них.

Отже, кейс із понад шістьма тисячами членів комісій — це не просто організаційна деталь. Це індикатор того, скільки людей і ресурсів вкладають в імітацію виборів, аби потім використати її як аргумент у політичному та інформаційному протистоянні.