Фейкові пенсійні виплати: як шахраї використовують довіру та терміновість
Держспецзв'язку попередило про нову хвилю фішингу: шахраї пропонують українцям фейкові доплати до пенсій через месенджери, аби викрасти дані банківських карток. Розповідаємо, як працює схема та чому суди часто стають на бік банків.
26 серпня Держспецзв'язку застерігло громадян від чергової шахрайської схеми, яка експлуатує тему соціальних виплат. Зловмисники розсилають повідомлення у месенджерах і соцмережах, стилізуючи їх під офіційну комунікацію держорганів. Головна мета — змусити людину перейти за фішинговим посиланням, ввести персональні дані та відкрити доступ до власного рахунку.
У повідомленнях жертвам пропонують підтвердити область проживання або пройти ідентифікацію для отримання нібито виплат. Особливий акцент робиться на терміновості: штучний дедлайн має підштовхнути до необдуманих дій. За даними відомства, пенсіонери — найбільш вразлива категорія, адже вони схильні довіряти обіцянкам державної підтримки.
Показовим є судовий прецедент на Чернігівщині. Куликівський районний суд відмовив пенсіонеру у стягненні з Ощадбанку понад 54 тисячі гривень, які викрали шахраї. Чоловік перейшов за посиланням у Telegram-каналі, що вело на фейкову сторінку ОДКБ нібито для отримання допомоги від ООН, а далі його перенаправили на ресурс, що імітував мобільний застосунок банку. Вхід до реального додатку «Ощад 24/7» відбувся з коректним підтвердженням коду, а всі операції засвідчувалися ОТР-паролями. Тому суд не знайшов вини банку, поклавши відповідальність на клієнта, який самостійно надав шахраям доступ до авторизації.
Ця справа — лише один епізод ширшої проблеми. У Києві шахраї виманили у пенсіонерів 9 мільйонів гривень, телефонуючи літнім людям і представляючись правоохоронцями. Іншим разом жертвою стала жінка, яку звинуватили у «спонсоруванні агресора» через купівлю ліків: поліція втрутилася вчасно, затримала кур'єрку і повернула вилучене. У першому випадку слідчі затримали чотирьох чоловіків, яким загрожує до 12 років позбавлення волі.
Держспецзв'язку радить перевіряти будь-яку інформацію про виплати лише на офіційних ресурсах із доменом gov.ua, не переходити за підозрілими посиланнями та не вводити платіжні дані на невідомих сайтах. Головний маркер шахрайства — тиск і заклики діяти негайно: саме на емоційному імпульсі будуються більшість подібних схем.
