Чутки про «крадіжку геніталій» в Африці: понад 80 вбитих за дев'ять місяців

Масова істерія, що охопила кілька регіонів Африки, має конкретний механізм поширення: відео в TikTok і Facebook, де люди стверджують, що після дотику незнайомця до плеча їхні статеві органи зникли або зменшилися. Ці записи провокують натовпи нападати на підозрюваних, яких звинувачують у неможливому — магічному викраденні геніталій.

Перший спалах зафіксували в Демократичній Республіці Конго ще минулого року, аналогічні випадки там траплялися у 2008-му. Проте нинішня хвиля швидко перекинулася на Бурунді, Замбію, Танзанію, Мозамбік, Анголу, Малаві та Кенію. Смартфони й алгоритми соцмереж лише пришвидшили розповсюдження паніки, зробивши її практично некерованою.

Один із постраждалих — танзанійський механік Боніфацій Мгала. У квітні в прикордонному місті Тундума він зайшов із другом до ресторану, коли натовп витягнув їх на вулицю з криками про викрадення геніталій. «Вони кричали, що ми вкрали чиїсь геніталії, а втекти було нікуди, бо навколо зібрався величезний натовп», — розповів він. Мгала втратив свідомість і отямився за два дні в лікарні, де дізнався про загибель друга. Через травми він кульгає, має постійний головний біль і не може повернутися до роботи.

Того ж дня в Тундумі нападники побили та підпалили іншого чоловіка після того, як у TikTok з'явилося відео про «викрадені геніталії». Запис нападу, перевірений журналістами, набрав понад 100 тисяч переглядів. Місцевий фотограф Майкл Сілаве, який бачив інцидент, зізнається: тоді він справді боявся, але тепер розуміє, що чутки безпідставні.

Найбільше жертв — у Мозамбіку, де за шість тижнів загинули 55 людей, серед яких поліцейський, медики та держслужбовці. У провінції Кабу-Делгаду через напади на медпрацівників тимчасово закрили кілька лікарень. Президент Даніел Чапо наголосив, що уряд не знайшов жодних медичних доказів втрати частин тіла. Влада припускає, що частина страхів пов'язана із синдромом Коро — психічним розладом, коли людина панічно боїться зникнення геніталій.

У липні в Кенії, у прибережних округах Квале та Момбаса, натовпи вбили п'ятьох людей. Поліція заарештувала кількох підозрюваних, зокрема батька й сина, яких засудили до року в'язниці за напад на жінку.

Письменник Жульєн Бонном, автор книги «Сексуальні злодії: антропологія чутки», пояснює механізм впливу: відео з емоційними реакціями нібито постраждалих роблять неперевірені твердження переконливішими. Люди не просто чують про подію — вони бачать її на власні очі, що й стає вирішальним чинником у цифрову епоху.

Окрема проблема — контент, створений для залучення аудиторії. Частина авторів публікує відео нападів без пояснень, інші рекламують «захисні амулети», а дехто просто пародіює істерію. Усе це разом утримує паніку в інформаційному полі, навіть коли офіційна влада спростовує чутки.