Фейки тижня: «заборона евакуації» у Дніпрі та «терорист» Хмара

Упродовж тижня з 19 по 25 серпня 2026 року фахівці з медіаграмотності зафіксували 13 випадків поширення неправдивої інформації. Серед них — сфабриковане відео з вокзалу у Дніпрі, кампанія проти нового очільника Міноборони, вигадана втеча військовополонених на Харківщині та підроблена афіша у Львові.

Одним із найпомітніших став фейк про нібито заборону евакуації для військовозобов’язаних у Дніпрі. У соцмережах поширювали ролик із залізничного вокзалу, де натовп пасажирів пояснювали «забороною». Оригінальне відео насправді зняли 7 серпня, а скупчення людей спричинили збої в русі потягів через російські обстріли. Маніпулятори наклали текст і підробили аудіо, імітуючи оголошення диктора. Жодної евакуації в місті не оголошували, а законодавство України не обмежує виїзд цивільних за ознакою військового обов’язку. Мета вкиду — посіяти паніку та перекласти відповідальність за транспортний колапс на «Укрзалізницю».

Окремої уваги заслуговує дезінформаційна кампанія проти міністра оборони Євгенія Хмари. За два дні пропагандистські ресурси опублікували понад тисячу дописів, дві третини з яких — у телеграмі. Його безпідставно пов’язують із вибухом на Керченському мосту, нападом на Crocus City Hall і загибеллю Дар’ї Дугіної. Перші матеріали з’явилися на сайті «Царьград», далі їх підхопили мережі Pravda/ZOV та державні медіа. Кампанію перекладають кількома мовами, щоб закріпити за кордоном образ України як «терористичної держави».

Також пропаганда вигадала історію про втечу двох російських військовополонених із установи на Харківщині. Державна кримінально-виконавча служба спростувала це, а Центр протидії дезінформації підтвердив ознаки інформаційно-психологічної операції. Фейк спершу подали з приміткою про «неперевіреність», яку згодом прибрали, наситивши текст дрібними деталями для ілюзії правдоподібності.

Окремий пласт — шахрайські схеми. Анонімні телеграм-канали обіцяли безплатні продуктові набори від «АТБ» до Дня Незалежності. Посилання вели не на офіційні ресурси, а на сторонні групи. Пресслужба мережі спростувала інформацію. Це класичний клікбейт для нарощування аудиторії.

Насамкінець — фейк про виставку «мощей» Євгена Коновальця у Львові. Підроблений банер поширювали з 18 серпня, збігшись із перепохованням праху полковника. У Палаці культури імені Хоткевича, який нібито приймав виставку, подію спростували. Використання слова «мощі» — свідома маніпуляція, адже Коновальця не канонізували. Пропагандисти також застосували SEO-маніпуляції, щоб просунути фейк у пошуку.