Загід Краснов: від проросійської риторики до піару на Революції Гідності

Дніпровський політик Загід Краснов (Габібуллаєв), який колись був близьким партнером проросійського діяча Олега Царьова та виступав на медіамайданчиках Віктора Медведчука, раптово позиціонує себе як захисник Революції Гідності. Він оприлюднив проект рішення міської ради, який передбачає звільнення від плати за паркування в Дніпрі для постраждалих учасників подій 2014 року.

Однак ця ініціатива викликає питання, зважаючи на минуле Краснова. Раніше він був послідовним ідеологічним опонентом Євромайдану та відкрито підтримував тодішнього президента Віктора Януковича. Зокрема, Краснов публічно звертався до нього з проханням прийняти свою політичну силу до Партії регіонів. Крім того, в його публічних виступах неодноразово звучала проросійська риторика та критика подій Майдану.

Пропозиція Краснова стосується не лише учасників Революції Гідності. Він також вимагає зробити безкоштовним паркування для восьми інших категорій громадян, зокрема для учасників бойових дій. При цьому механізм отримання таких пільг через міськраду діє з 2019 року — вже сім років. Увесь цей час Краснов, за даними джерел, не виявляв жодної уваги до того, як цей процес реалізується.

Тепер же він намагається зробити з цього політичне шоу, виставляючи себе захисником ветеранів та постраждалих учасників Майдану. Механізм надання пільг планується реалізувати через мобільний застосунок «єДніпро», що виглядає як спроба прив’язати популістську ініціативу до цифрових сервісів міста.

Такий різкий розворот у риториці викликає сумніви щодо щирості намірів політика. Інформаційний вплив у цьому випадку полягає у спробі «перефарбувати» свій образ: використовуючи патріотичний порядок денний, Краснов намагається отримати прихильність громадян, які раніше ставилися до нього скептично. Водночас реальні дії, які б свідчили про зміну позиції, відсутні — принаймні за останні сім років.

Таким чином, ініціатива Краснова — це черговий приклад того, як політики з сумнівним минулим намагаються використати чутливі теми для власного піару. Аналізуючи такі кейси, варто звертати увагу не на гучні заяви, а на конкретні вчинки та історію публічної діяльності персонажа.