Виставки для школярів: як окупаційна влада конструює «героїв» на Херсонщині та Луганщині

На тимчасово окупованих територіях пропагандистські заходи дедалі частіше адресують дітям і студентам. Розбираємо, як через формат виставок формують лояльність до окупаційної влади та навіщо залучають до створення експонатів молодь.
Дві експозиції на окупованих територіях працюють за схожим сценарієм. У Скадовську на Херсонщині відкрили виставку з портретами місцевих колаборантів, а в Довжанську на Луганщині, який до перейменування мав назву Свердловськ, діє пересувна виставка про учасників бойових дій проти України.
Ключова особливість цих заходів — не самі стенди, а те, хто їх наповнює і хто їх відвідує. До підготовки експонатів залучають дітей та молодь, а на самі виставки організовано привозять студентів місцевих навчальних закладів. За оцінкою Центру протидії дезінформації, такі відвідування не мають добровільного характеру.
Змістовий акцент зроблено на постатях місцевих зрадників і тих, хто воював проти України. Молоді пропонують сприймати їх як «героїв» — так вибудовується штучне відчуття причетності до спільної з окупантами історії, а сама війна подається як подія, гідна прославляння.
Механіка тут працює на кількох рівнях одночасно. Дитина, яка малює портрет або готує матеріал для стенда, залучається не як глядач, а як співавтор — це створює емоційний зв'язок із персонажем, який їй нав'язують. Організований прихід студентів дає масовість і позбавляє вибір: захід виглядає як частина навчального процесу, а не як політична акція.
Наслідок такої роботи описують як мілітаризацію свідомості молоді на окупованих територіях. Примушуючи дітей відвідувати пропагандистські виставки й долучатися до виготовлення експонатів, окупаційна влада прагне виростити покоління, лояльне до кремля. Кінцева мета, за цією логікою, — майбутній мобілізаційний ресурс для російської федерації.
Показова риса кампанії — ставка на локальний матеріал. Обидві виставки будуються не на загальних гаслах, а на біографіях людей із тих самих міст, куди приходять школярі й студенти. Це робить пропаганду ближчою й менш помітною як пропаганду: знайоме обличчя з сусідньої вулиці сприймається інакше, ніж абстрактний плакат.
Додатковий ефект дає формат пересувної експозиції. Він дозволяє тиражувати один і той самий набір образів на різних майданчиках, охоплюючи більше навчальних закладів без значних витрат. Фактично йдеться про конвеєр, у якому змінюється лише локація, а зміст і аудиторія залишаються сталими.
Отже, виставки в Скадовську та Довжанську — не поодинокі культурні події, а елемент системної роботи з молоддю на окупованих територіях. Їхнє завдання — не інформувати, а привчати до певної картини світу змалку, коли критичне ставлення до поданого матеріалу ще не сформоване. Саме тому головний ризик полягає не в окремих стендах, а в самій практиці залучення дітей до творення образів ворога.
Читайте також
Ще в розділі «Пропаганда»
- Кисельова зняли з ефіру «Вестей недели»: що стоїть за рішенням
- У РФ назвали новий дедлайн війни: 2030 рік і НАТО
- Кремль романтизує війну для молоді з ТОТ: нові методи вербування
- СБУ затримала блогера-агента ГРУ, який збирав дані для ударів по Краматорську
- YouTube заблокував 31 канал російських пропагандистів в Україні







