Телеграм і тікток: як працює схема поширення проросійських наративів

Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) оприлюднив результати дослідження «Крос-платформне поширення дезінформації: як (про)російські наративи мігрують між соцмережами». Протягом вересня–грудня 2025 року фахівці за допомогою ШІ-інструмента LetsData та ручної верифікації проаналізували понад 10 тисяч дописів у телеграмі та тіктоку. Вони простежили, як наративи переходять між платформами, змінюють форму та адаптуються до особливостей кожної соцмережі.

Ключова знахідка — у телеграмі відбувається «засівання» ідеї чи новини. Прикладом став резонанс навколо заяви голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Івана Тимочка про можливість розгляду питання мобілізації жінок. У оригіналі йшлося про ширшу залученість жінок до військової служби, а не про бойові посади, однак вирвана з контексту цитата швидко розійшлася телеграм-каналами. Лише за десять хвилин зафіксували десять майже ідентичних публікацій на різних каналах.

Після появи інфоприводу 24 жовтня у тіктоку почали з'являтися відео, де блогери, які називають себе експертами чи громадськими діячами, активно коментували новину, додаючи емоційні та непідтверджені оцінки. Мовний розподіл відрізняється залежно від платформи: у телеграмі українська та російська мови представлені майже порівну, тоді як у тіктоку переважає україномовний контент.

Інший кейс — поширення заяви ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про можливе завершення війни. Усі дописи в телеграмі посилалися на одну публікацію, після чого у тіктоку з'явилися відео із зачитуванням новини та хештегами #переговори, #перемога, #залужний.

Окремо аналітики розглянули випадок побиття поліцейського військовими РТЦК в Одеській області. В анонімному телеграм-каналі інформацію подали без маніпуляцій, але у тіктоку контекст змінився: додали натяки на корупцію під час мобілізації та висміювання поліції.

У дослідженні наголошують: шкідливі ресурси часто поширюють не відверту дезінформацію, а малінформацію — правдиві факти, вирвані з контексту, перекручені або поширені заради шкоди. Такі публікації емоційно забарвлені та перебільшують реальність. Їхня мета — посіяти ідею, спровокувати обговорення, після чого користувачі самі створять і поширять контент із деструктивними тезами.