Як РФ видозмінює реальність: розбір чотирьох свіжих фейків про Україну
Російська пропаганда за останні два тижні поширила низку фейків — від нібито колапсу Укрзалізниці до вигаданого спалаху хвороби. Розбираємо, як влаштовані ці вкиди та чому вони щоразу частіше спираються на реальні події.
Упродовж останніх двох тижнів російська дезінформація охопила одразу кілька тем: транспорт, медицину, міжнародні відносини. Аналіз спростувань українських і міжнародних фактчекерів за період приблизно від 10 до 21 серпня показує: пропаганда дедалі частіше бере реальну подію, додає до неї вигадану деталь і подає отриману конструкцію як новину. Інший поширений прийом — створення фальшивих відео та зображень із логотипами BBC чи інших відомих медіа, щоб фейк мав вигляд інформації з надійного джерела.
Перший кейс — Укрзалізниця. У середині серпня російські Telegram-канали повідомили, що компанія нібито повністю зупинила продаж квитків через удари по інфраструктурі. Насправді йшлося лише про тимчасове коригування продажу на окремі рейси та дати, зокрема за деякими напрямками з Дніпра, через перебудову графіків і безпекову ситуацію. За даними фактчекерів, лише за перші десять днів серпня поїздами скористалися майже 940 тисяч людей, а в один із пікових днів пасажиропотік перевищив 100 тисяч. На пошкоджених ділянках залізничники ремонтували колії, залучали резервні тепловози та організовували автобусні трансфери. Мета вкиду — перебільшити наслідки атак і показати, що держава нібито не здатна підтримувати критичну інфраструктуру.
Другий фейк стосувався здоров’я. Російські ресурси заявили про масштабний спалах лихоманки Західного Нілу в Сумській області, джерелом якого нібито стали поранені бійці ЗСУ. Як доказ наводили посилання на анонімного «інсайдера із силових структур». Насправді на Сумщині раніше фіксували лише один випадок захворювання та знаходили інфікованих комарів. Один випадок не є спалахом, а доказів масового зараження військових чи передачі хвороби від них цивільним немає. Крім того, логіка фейку суперечить особливостям поширення вірусу: основні переносники — комарі, які заражаються від інфікованих птахів. Цей вкид має створювати образ українських захисників як біологічної «загрози» для цивільного населення.
Третій кейс — Польща. 12 серпня в мережі поширили зображення таблички у варшавському таксі з перекресленим українським прапором і написом про заборону говорити українською. Фактчекери встановили, що фото не є справжнім: воно мало ознаки генерації штучним інтелектом, а підтверджень існування такої таблички немає. Цей фейк вкладається в ширшу кампанію, спрямовану на погіршення відносин між українцями та поляками. Протягом літа пропагандисти регулярно поширювали вигадані історії про злочини українців у Польщі, депортації, антиукраїнські заяви військових. Такі вкиди працюють на дві аудиторії: українцям нав’язують думку про зростання ненависті з боку поляків, а польській — що українці є джерелом проблем.
Четвертий фейк продовжив наратив про «західних найманців». У російськомовному сегменті соцмереж поширювали повідомлення про затримання в районі Малої Токмачки 35-річної британки Кетрін Браун, яку називали «найвідомішою найманкою» та звинувачували в тортурах і вбивствах російських військових. Історія виявилася вигаданою: для ілюстрації використали фото колишньої депутатки парламенту Швеції, яка справді долучалася до захисту України, але не мала стосунку до «арешту». Жодних підтверджень існування «Кетрін Браун» не знайшли. Особливість цього вкиду — його поширювали не лише для російської аудиторії, а й у російськомовному просторі інших країн, зокрема Грузії, щоб експортувати тезу, що війна Росії нібито йде проти всього Заходу.
Спільне завдання цих інформаційних атак — перебільшити наслідки російських ударів, дискредитувати державні інституції та військових, посварити українців із союзниками й підтримувати образ української влади як корумпованої. Дедалі помітнішою стає роль штучного інтелекту: пропаганда створює фото, відео, «репортажі» навіть від імені справжніх міжнародних медіа. Тому одна з найпростіших перевірок лишається ефективною: якщо у ролику є логотип BBC, Euronews чи іншого відомого видання, варто перевірити, чи існує цей матеріал на офіційному сайті або в офіційних соцмережах редакції. У кількох найпомітніших фейках останніх тижнів саме такої перевірки було достатньо, щоб побачити підробку.
