Фішинг vs банк: суд визнав клієнтку ПриватБанку винною у втраті 55 тисяч

24 серпня 2026, 09:40 ·662 слівредакція

Рівненський райсуд відмовив жінці у стягненні з ПриватБанку 55 838,95 грн, які шахраї виманили через фейкову OLX-доставку. Ключовим аргументом стало те, що клієнтка сама ввела дані картки за фішинговим посиланням.

30 червня Рівненський районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі про шахрайство з карткою клієнтки ПриватБанку. Жінка вимагала списати кредитну заборгованість та повернути 55 838,95 грн, які вона вже сплатила банку після того, як невідомі заволоділи її грошима. Суд став на бік фінустанови.

Інцидент стався 12 лютого 2024 року. Жінка продавала товар на OLX, і «покупець» надіслав їй фішингове посилання для нібито верифікації картки. Вона перейшла за ним, ввела номер картки, термін дії, CVV-код та пароль від «Приват24». Згодом, за даними службової перевірки банку, вона особисто зайшла в застосунок і двічі переказала кошти на рахунки, які їй продиктували шахраї під виглядом підтримки OLX.

Загалом із двох рахунків жінки зникло 73 794,54 грн. Частину коштів вона перерахувала самостійно, частину списали зловмисники. Суд дослідив звукозапис розмови позивачки з оператором гарячої лінії банку — під час неї жінка підтвердила, що сама переходила за посиланням і вводила реквізити.

Суд також встановив, що пароль до «Приват24» у період з 1 по 12 лютого 2024 року не змінювався, а акаунт заблокували лише о 17:15 — вже після звернення клієнтки, хоча перший переказ відбувся о 15:00. У рішенні суд послався на позиції Верховного Суду: до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту ризик збитків несе користувач.

Окремо суд звернув увагу на поведінку позивачки: вона добровільно погашала кредитну заборгованість, останній платіж зробила 1 лютого 2025 року, а позов подала лише 14 квітня 2025 року. Таку поведінку визнали суперечливою згідно з доктриною venire contra factum proprium.

Вимогу про списання боргу суд назвав неналежним способом захисту прав, а питання кредитної історії — поза повноваженнями банку, оскільки цим займається Бюро кредитних історій. Ефективним способом захисту для жінки може стати окремий позов до осіб, на чиї картки пішли гроші.

Ця справа — черговий приклад того, як шахраї використовують схеми з фейковими сервісами доставки, а суди покладають відповідальність на клієнтів, які розголошують платіжні дані. Водночас у подібних спорах усе залежить від деталей: чи доведе банк, що клієнт сам втратив контроль над даними, чи навпаки — фінустанова не забезпечила належний захист.