Медійні закони застрягли: що робив комітет ВР пів року

Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики завершив 15-ту сесію з мінімальним медійним доробком: жоден профільний закон, зокрема євроінтеграційний №12111 про зміни до закону «Про медіа», так і не дійшов до голосування. Водночас комітет активно просував теми національної пам’яті, мови та міжнародного засудження Росії.

За пів року комітет провів 10 засідань, два з яких — виїзні: у лютому на базі Суспільного мовлення, у липні — у Книжковій палаті. Склад комітету зріс до 17 депутатів після приєднання Дмитра Слинька. На розгляді перебувало 136 питань, з яких 33 стосувалися медіа, культури та мови.

Серед ухвалених рішень — закон про щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання о 9:00, який президент підписав у березні. Документ також закріплює вшанування жертв Голодомору в четверту суботу листопада. У січні парламент ухвалив постанову про посилення ролі української мови, що передбачає оновлення правопису та протидію проросійським наративам. Наприкінці травня з’явився День української музики — його відзначатимуть у третю суботу вересня.

1 липня Верховна Рада підтримала законопроєкт про створення Українського національного пантеону в Києві. Документ передбачає вшанування діячів, які зробили внесок у боротьбу за незалежність, із перепохованням не раніше ніж через 20 років після смерті. Кандидатури визначатиме дорадчий орган, а затверджуватиме парламент окремими законами.

У липні ухвалено звернення до ООН, ЄС, НАТО та ЮНЕСКО із закликом визнати дії Росії культурним геноцидом. Комітет також засудив атаку на історичний центр Львова та виступив проти членства Росії в ЮНЕСКО.

На міжнародній арені відзначилася заступниця голови комітету Євгенія Кравчук: у червні ПАРЄ ухвалила її резолюцію про гендерні стереотипи в медіа, а в липні ПА ОБСЄ внесла резолюцію про воєнні злочини проти медійників до Гаазької декларації. Голова комітету Микита Потураєв заявив, що Росія запланувала майже 2 мільярди євро на пропаганду проти ЄС і НАТО — на 50% більше, ніж торік.

Потураєв анонсував, що восени до зали можуть потрапити два закони — №12111 і №12253 про лібералізацію реклами. Триває робота над імплементацією Європейського акта про свободу медіа: п’ять підгруп мають підготувати першу ітерацію до вересня.

Член комітету від «Європейської солідарності» Микола Княжицький назвав роботу продуктивною, але розкритикував парламент за блокування законопроєктів: зокрема, його ініціатива №11115 про платформи спільного доступу до інформації чекає розгляду понад два роки. Він також наголосив, що пантеон не має стати приводом для маніпуляцій у польсько-українських відносинах, а загрозою назвав російські впливи, а не сам закон.