Кремлівські пропагандисти отримали доступ до зовнішнього інтернету

У лютому глава російського Міністерства цифрового розвитку Максут Шадаєв переслав своїй заступниці Беллі Черкесовій звернення від Олега Капранова, якого журналісти ідентифікували як керівника проєкту «Технології» у виданні «Російська газета». Капранов поскаржився, що через блокування та обмеження VPN-сервісів редакція втратила можливість працювати з іноземними ресурсами, що ускладнює контрпропагандистську діяльність.

Він зазначив, що колеги з інформаційних агентств та ВДТРК уже знайшли способи забезпечувати собі доступ до зовнішнього інтернету для службових потреб, і попросив Мінцифри допомогти «Російській газеті» аналогічним чином. Серед проблем Капранов назвав обмеження зв’язку із закордонними кореспондентами, труднощі з передачею фото- та відеоконтенту, а також неможливість завантажувати матеріали з YouTube, фотобанків APF, Reuters та інших джерел. Черкесова у відповідь пообіцяла обговорити це питання з автором звернення.

Схема, за якої чиновники та працівники державних медіа отримують доступ до інтернету без фільтрації трафіку, тоді як звичайні громадяни обмежені «білим списком» дозволених ресурсів, застосовується в Ірані. Там обійти обмеження можна через VPN, але вартість гігабайта трафіку сягає близько 2,7 долара.

Від початку повномасштабної війни російська влада заблокувала більшість популярних соцмереж і платформ, зокрема YouTube, Instagram, Facebook, X, Discord, LinkedIn, WhatsApp та Telegram. Попри це, росіяни продовжували користуватися ними через VPN. Однак навесні цього року Шадаєв заявив, що перед відомством поставлене завдання зменшити використання VPN. Міністерство доручило найбільшим російським ресурсам обмежити доступ для користувачів із увімкненими VPN, а мобільним операторам — запровадити плату за споживання понад 15 Гб закордонного трафіку та не розширювати канали зв’язку з Європою.

Крім того, влада регулярно відключає мобільний інтернет і впровадила «білий список» ресурсів, доступних під час шатдаунів. До нього увійшли державні сайти, банківські застосунки та пропагандистські ЗМІ. Джерела Reuters повідомляли, що Москва вивчила досвід Китаю та Ірану щодо обмеження доступу до мережі, після чого чиновникам доручили знайти спосіб блокувати великі сегменти інтернету. Експерти RKS Global прогнозують, що повний перехід на інтернет за «білим списком» у Росії може відбутися до 2028 року.

Таким чином, викрите листування демонструє подвійний стандарт: для державної пропаганди роблять винятки, тоді як звичайних громадян усе більше заганяють у закритий цифровий простір.