Сеута, «в’язні в ЗСУ» і ракета над Польщею: як Кремль тисне на Європу

Протягом 29 липня — 4 серпня 2026 року в інформаційному просторі зафіксовано щонайменше 15 випадків дезінформації, спрямованих проти України та її партнерів. Прокремлівські ресурси працювали одразу на кількох напрямах: від маніпуляцій навколо загибелі дітей на окупованих територіях до масштабної кампанії, пов’язаної з міграційною кризою в іспанській Сеуті.

Однією з найцинічніших стала активізація наративу про нібито відповідальність України за смерті дітей на Донбасі. Пропагандисти використали стару непідтверджену історію про загибель однорічної дівчинки, яку подають як доказ «ударів ЗСУ» по цивільних. Незалежні розслідування цю версію не підтвердили. Натомість Міжнародний кримінальний суд ще в березні 2023 року видав ордери на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової у справі про незаконну депортацію українських дітей.

Окремий фейк стосувався Великої Британії. Російські медіа поширили твердження, ніби Лондон планує відправляти ув’язнених до лав ЗСУ. Джерелом стала іронічна публікація колишнього британського дипломата Ієна Прауда, який не має стосунку до урядових рішень. Насправді ж прем’єр-міністр Енді Бернем лише призупинив зміни, що мали дозволити дострокове звільнення близько шести тисяч засуджених — через питання безпеки, а не заради їхнього відправлення в Україну.

Не оминули пропагандисти й теми військової допомоги. Вони перекрутили заяву прокурора Палермо Мауріціо де Лючії про інтерес мафії до сучасних дронів. У російській інтерпретації це перетворилося на «підтвердження» того, що західна зброя для України нібито опинилася в руках злочинців. Жодних доказів цьому немає, а міжнародні дослідження не фіксують організованого каналу контрабанди зброї з України до ЄС.

Наймасштабнішою стала кампанія довкола Сеути, куди за добу прибули десятки тисяч мігрантів. Лише в ресурсах мережі Pravda та RT вийшло понад 1500 публікацій на цю тему. Пропагандисти просували тези про «крах міграційної політики ЄС» і «безсилля» Іспанії. Фактчекери спростували конспірологічні версії, зокрема про навмисне відкриття кордону Марокко чи «помсту» за позицію Іспанії. Єврокомісар Магнус Бруннер наголосив: жодна людина не перетнула материковий кордон ЄС.

Окремий сюжет — падіння російської ракети Х-101 у Люблінському воєводстві Польщі. Прокуратура Любліна встановила походження ракети за залишками двигуна й електроніки, але в мережі поширювали версії про «українську провокацію» чи закладений вибуховий пристрій. Ці тези тиражував, зокрема, представник «Польського антивоєнного руху» Петро Панасюк.

Усі ці кампанії мають спільну мету — підірвати довіру до офіційних розслідувань, посіяти сумнів у надійності України як партнера та розхитати внутрішню стабільність ЄС. Москва використовує будь-який чутливий привід, щоб поглибити протиріччя між європейськими державами та послабити їхню підтримку Києва.