Інфополе тижня: удари, протести та емоції українців

Упродовж 25–31 липня емоційний фон українських соцмереж формували дві протилежні події: російські удари по Києву, Львову та Кривому Рогу, а також успішні атаки українських дронів на об'єкти в Рязані, Тюмені, Пермі та інших регіонах РФ. Це створило помітний контраст між тривогою за безпеку цивільних і радістю від ураження ворожих тилів.

Аналіз публікацій показує, що найбільше українців турбували балістичні атаки на супермаркети, АЗС та житлові будинки. Зокрема, після влучань у Кривому Розі та Чернігові в соцмережах почали говорити про нову тактику Росії — бити по місцях щоденного перебування людей. Окремим болючим сюжетом стала загибель багатодітної родини в передмісті Кривого Рогу, де внаслідок прильоту загинуло шестеро людей. У Києві ж чимало обурення викликала нестача укриттів і переповнені станції метро під час тривог.

Тема протестів, яка раніше домінувала в інфополі, цього тижня поступово втрачала інтенсивність. Хоча медіа продовжували висвітлювати акції, зокрема ходу в Києві 31 липня, у публікаціях вона частіше згадувалася як «драйв», аніж як чіткі вимоги до влади. Водночас обговорення відставки Михайла Федорова тривало, але згасало: користувачі цитували його інтерв'ю, антикорупціонери підтримали версію про закупівлі зброї, натомість кадрові військові критикували ексміністра за втручання у військову систему.

Значну увагу привернула й дезінформаційна кампанія від імені заступника головнокомандувача Михайла Драпатого. У соцмережах поширювали фейкову заяву про аудит бригад ЗСУ, яку нібито зробив військовий. Насправді акаунт виявився підробним, на що звернув увагу речник Генштабу Дмитро Лиховій. Це стало черговим нагадуванням про активність ворога у створенні фейкових сторінок.

Окремим інформаційним приводом стала провокація проти Польщі: російська ракета Х-101 залетіла на 90 км углиб країни, вибухнула та утворила вирву. Українці в соцмережах негативно оцінили реакцію Варшави та НАТО, назвавши це черговим тестуванням альянсу. Проросійські ресурси натомість називали інцидент «невстановленим об'єктом».

За даними моніторингу, тривога була присутня у 27,7% публікацій, гнів — у 27,4%. Люди боялися нових атак, обговорювали використання Росією північнокорейських ракет та іранські погрози. Радість фіксувалася у 11,5% дописів — переважно через успішні удари по російських НПЗ і складах. Гордість (6,8%) викликали успіхи ППО та розвиток ВПК, а надію (5%) — міжнародна підтримка та перспективи санкцій. Помітно зросла втома від війни (1,1%): користувачі ділилися піснями про довгожданий мир та писали про життя між тривогами.

Загалом інфополе тижня засвідчило: попри постійний тиск і дезінформацію, українці зберігають здатність до критичного аналізу, а емоційний баланс зміщується від паніки до конструктивного гніву та підтримки власних сил оборони.