Аптека в знищеній Антонівці та маршрутки-«військові об'єкти»: як працює дезінформація про Херсонщину

Російська пропаганда продовжує конструювати альтернативну реальність навколо Херсона та Херсонщини. Минулого тижня до неї додалися чергові сюжети: фейкова аптека, що нібито працювала в майже знищеній Антонівці, маршрутні таксі, які начебто перевозять боєприпаси та особовий склад ЗСУ, а також розповіді про «потужну» російську економіку, яка ніколи не зазнавала краху через війни. Кожен із цих наративів виконує свою функцію, але всі вони працюють на одне завдання — виправдати воєнні злочини та дискредитувати Україну.

Один із напрямів роботи ворожої пропаганди — щоденні спроби дискредитувати Збройні Сили України. У мережі з'явилися повідомлення про те, що українські військові нібито намагалися пограбувати аптеку в Антонівці, передмісті Херсона. За версією росіян, «зловмисники зажадали від фармацевта продати їм лікарські засоби, що містять наркотичні засоби, без пред'явлення рецепта лікаря. Отримавши обґрунтовану відмову в незаконному продажу препаратів, чоловіки перейшли до погроз. Військовослужбовці заявили про намір спалити аптечну установу, а також висловили погрози фізичної розправи щодо фармацевта. Виявивши у приміщенні камеру відеоспостереження, зловмисники залишили аптеку та зникли в невідомому напрямку».

Проблема цієї історії в тому, що вона фізично не могла статися. Антонівка майже повністю зруйнована, цивільна інфраструктура там фактично не працює. Саме російські канали щодня публікують кадри ударів по цьому населеному пункту, підтверджуючи масштаби руйнувань. Аптека з камерами спостереження в таких умовах — це елемент вигаданого світу, а не реальності. До того ж ворожі оператори дронів вважають «законною ціллю» будь-який транспорт у Херсоні, тож питання, як така установа могла б поповнювати запаси ліків, залишається без відповіді. Посилання на «власні джерела» тут — це просто спосіб надати фантазії вигляду свідчення. Показово, що ще у квітні 2026 року автори наближеного до російської армії Telegram-каналу «От Мариуполя до Карпат» писали: «Ні про яке існування мирного населення не може йтися, але такі ризики – це усвідомлений вибір тих, хто там залишився. Якихось 10 місяців тому Антонівка лише починала “червоніти”, тепер там лише протистояння “оператор проти оператора”». Тобто самі ж пропагандисти визнають, що цивільного життя там немає — а отже, й аптеки теж.

Інший сюжет — економічний. Херсонський колаборант Євген Бриков переконує жителів лівобережжя, що російська економіка «дуже потужна» і ніколи не зазнавала краху через війни. «Наша економіка витримала не одну війну. Русскій народ, Росія пройшла величезну кількість воєн, світових воєн, і витримувала завжди економіка. Так, були різні форми власності – соціалістична, капіталістична, але люди були однакові. У нас такі люди також є. І завдяки ним економіка витримала, витримує і буде витримувати», — заявив він. Ця теза не витримує перевірки історичними фактами. Економіка Російської імперії, а згодом СРСР, переживала глибокі кризи після великих воєнних конфліктів. Відсталість і проблеми з мобілізацією промисловості стали одними з чинників поразки імперії у Першій світовій, що завершилася двома революціями та Громадянською війною. Після неї розруха й посуха спричинили голод у кількох регіонах, зокрема в Поволжі, з 5–6 мільйонами жертв за різними даними. Під час Другої світової економіка СРСР трималася значною мірою завдяки допомозі західних партнерів, а у 1945 році радянське керівництво відмовилося від фінансування повоєнного відновлення за «планом Маршалла». Виснажене війною сільське господарство, посуха 1946 року та жорсткі хлібозаготівлі призвели до нового голоду з надлишковою смертністю близько 1–1,5 мільйона осіб. Наприкінці 80-х колапс радянської системи управління та економічна криза після поразки в Холодній війні завершилися розпадом СРСР. Лише завдяки прибуткам від продажу нафти й газу Росія згодом подолала цю кризу. Тож заява про «потужність», яка ніколи не давала збоїв, — це переписування історії.

Третій сюжет — маршрутки «подвійного призначення». Наближені до армії РФ Telegram-канали публікують кадри ураження цивільних об'єктів у Херсоні, вихваляючись цим, і аргументують удари тим, що маршрутні таксі нібито використовуються ЗСУ для перевезення боєкомплекту та особового складу. «Це не маршрутка. Це військовий об'єкт, замаскований під маршрутку. Українські військові вже не перший місяць використовують цивільний транспорт у воєнних цілях. Це не є секретом. Це їхня тактика. І роблять вони це з кількох причин, і кожна з них – свідомий злочин проти власного народу», — стверджують пропагандисти, публікуючи кадри удару по маршрутці. За їхньою версією, комунальний транспорт у Херсоні обладнано засобами РЕБ, через що нібито падає продуктивність російських ударів, а на маршрутках встановлено «обладнання» для виявлення БпЛА. Тобто в альтернативному всесвіті росіян маршрутні таксі — це ледь не командні центри ЗСУ. Насправді на опублікованих кадрах видно, що маршрутка не обладнана засобами РЕБ. Використовувати комунальний транспорт для доставлення вантажів на «нуль» також проблематично: він не вельми маневрений і має яскраве забарвлення. Звинувачення не підтверджуються нічим, окрім «власних перевірених джерел».

Усі три сюжети об'єднує одна логіка. Фейк про аптеку має показати ЗСУ як «злочинців» — попри те, що йдеться про зруйноване передмістя. Історія про маршрутки виправдовує удари по цивільній інфраструктурі. А розповідь про «непереможну» економіку покликана переконати мешканців лівобережжя, що російська система витримає все. Кожен елемент працює на те, щоб змістити відповідальність за руйнування і воєнні злочини. Саме тому перевірка фактів тут — не формальність, а спосіб побачити, як з вигаданих деталей збирають картину, у якій немає місця реальності.