Фейки про мігрантів: як РФ використовує ШІ для інформатаки

В українському інформаційному просторі фіксується нова хвиля маніпуляцій, пов’язаних із темою іноземців. У соцмережах поширюють фото, на якому нібито український посадовець стоїть поруч із індійською сім’єю з трьома дітьми. Автори дописів стверджують, що родина Венкатеша Срінівасана проживає в Україні лише трохи більше року, але вже отримала трикімнатну квартиру. Додатково згадується «масове обурення» українців.

Центр протидії дезінформації провів перевірку цих даних і не знайшов жодних офіційних підтверджень. Не існує повідомлень про передачу житла такій родині, інформації про людей із вказаними іменами чи будь-яких інших свідчень реальності описаної події. Крім того, зображення вперше з’явилося саме в російському сегменті мережі, а аналіз фото виявив ознаки цифрового редагування, зокрема можливе використання інструментів штучного інтелекту.

Подібні інформаційні операції мають чітку мету: розпалити ксенофобські настрої, підірвати довіру до державних інституцій та створити штучні конфлікти між українцями та іноземцями. Емоційні теми — житло, соціальні виплати, пільги — обираються саме тому, що вони викликають найсильнішу реакцію аудиторії.

Окремо експерти звертають увагу на те, що генеративний ШІ значно спростив створення переконливих фейкових зображень. За оцінками компанії Sumsub, у 2025 році кількість дипфейків у світі зросла в рази порівняно з попереднім роком, а інструменти генерації стали доступні широкому загалу. Це ускладнює візуальну перевірку контенту та робить інформаційні атаки більш реалістичними.

Цей випадок — не поодинокий. У ЦПД наголошують, що російська пропаганда вже неодноразово запускала неправдиві історії про масове переселення іноземців до України чи отримання ними особливих переваг. Жоден із цих сюжетів не підтвердився фактами, однак вони активно циркулювали в соцмережах, розраховані на емоційну реакцію.

Фахівці радять дотримуватися базових правил інформаційної гігієни: перевіряти новини в кількох незалежних джерелах, звертати увагу на першоджерело фотографій, критично ставитися до емоційних повідомлень без доказів і не поширювати сумнівний контент. В умовах повномасштабної війни інформаційний простір залишається одним із ключових полів протистояння, тож перевірка фактів і критичне мислення — найефективніші інструменти протидії маніпуляціям.