Фальшиві скриншоти від імені французьких медіа: як працює кампанія проти українських біженців

Центр протидії дезінформації зафіксував чергову хвилю сфабрикованих матеріалів, цього разу адресованих французькій аудиторії. Йдеться про скриншоти, оформлені під новинні публікації авторитетних французьких видань La Montagne та ICI. У них ідеться про нібито масові крадіжки пального українськими біженцями.

За змістом фейкових публікацій, у Парижі правоохоронці нібито затримали 12 громадян України, а по всій країні за аналогічні правопорушення — кілька сотень. Автори дезінформації стверджують, що українці масово зливали пальне з автомобілів, аби потім його перепродати.

Фахівці Центру протидії дезінформації встановили, що обидва скриншоти повністю підроблені за допомогою графічних редакторів. Ані La Montagne, ані ICI не оприлюднювали матеріалів із такими звинуваченнями чи фактами. Тобто йдеться не про викривлення реальних новин, а про створення інформаційного приводу з нуля — з використанням довіри до відомих медіабрендів.

Механіка тут типова для таких кампаній: підроблений скриншот виглядає переконливіше за абстрактне твердження, бо імітує верстку й логотип видання, якому читач схильний довіряти. Далі достатньо, щоб кілька акаунтів поширили зображення у соцмережах — і воно починає жити окремо від джерела, якого насправді не існує.

Мета цієї інформаційної атаки, за оцінкою фахівців, — дискредитація українських біженців у Європі, формування їм образу злочинців і розпалювання антиукраїнських настроїв серед французьких громадян. Обрана тема не випадкова: побутові правопорушення легко уявити й важко перевірити, а пальне — чутливий для європейців ресурс, тож історія про нього швидко викликає емоційну реакцію.

Окремо варто звернути увагу на адресність кампанії. Фальшивки створені під конкретні французькі видання й поширюються серед французької аудиторії, а не в українському сегменті мережі. Це свідчить про роботу на зовнішню аудиторію — з метою вплинути на ставлення європейців до українців і, ширше, на політичну підтримку України в Європі.

Висновок простий: поширення підроблених скриншотів від імені відомих медіа — це інструмент, а не новина. Перевірка першоджерела, тобто самого сайту видання, у таких випадках дає відповідь швидше за будь-які спростування, адже публікації, якої не було, не існує і в архіві.