Фейкові акаунти супермаркетів заполонили Threads: як працює брендджекінг

Соцмережа Threads стала майданчиком для нового явища — брендджекінгу, коли невідомі створюють фейкові акаунти від імені відомих компаній. Підробні сторінки українських супермаркетів АТБ, «Сільпо» та Novus влаштовують публічні перепалки, використовуючи упізнавані назви.

Приклад: акаунт із нікнеймом silpohua звертається до atb.market.oficial із погрозою «порвати всі пакети», а інший фейк «Сільпо» іронізує над вином власної торгової марки АТБ. Такі пости за кілька годин набирають до 15 тисяч лайків і півтори тисячі репостів.

Ключова деталь — жоден із цих акаунтів не належить справжнім мережам. Про це свідчать самі нікнейми: atb.market.oficial замість офіційного написання, silpohua замість silpo_ua. Це не випадкові помилки, а свідома імітація.

«Сільпо» вже відреагувала на ситуацію, закликавши користувачів перевіряти наявність синьої галочки верифікації. Проте механізмів швидкого захисту від брендджекінгу на платформі поки що немає.

Чому це працює: Threads створений для коротких емоційних реплік, тож провокаційні повідомлення від імені впізнаваних брендів миттєво поширюються. Аудиторія українських рітейлерів величезна — АТБ, «Сільпо» та Novus традиційно лідирують за згадками у соцмережах, тому будь-який контент «від їхнього імені» отримує органічний трафік.

Крім супермаркетів, у Threads з'явилися фейкові сторінки «Київстару», Comfy, monobank, Glovo, ПриватБанку та «Укрзалізниці».

Особливої цинічності ситуації додає те, що це відбувається на тлі обстрілів складів рітейлерів. Поки офіційні представники мереж комунікують про перебої з постачанням, їхні фейкові двійники збирають лайки на провокаціях.

Meta вже тестує інструмент Community Notes для додавання контексту до сумнівних постів, але це не вирішує проблему повністю. Бренди більше не контролюють власне ім'я одноосібно — їхній образ формують у тому числі анонімні акаунти.