Як «чорна зима» та «концтабір» стають зброєю: аналіз російських наративів

Моніторинг 50 деструктивних телеграм-каналів, орієнтованих на українську аудиторію, показав: головною темою місяця стали удари по складах і розподільчих центрах. Пропагандисти вибудовують картинку, в якій дії України нібито провокують Росію на знищення цивільної інфраструктури, а реальні наслідки атак перебільшуються до масштабів апокаліпсису.

Ключовий прийом — підміна причин і наслідків. Російські удари по українських підприємствах подають як «відповідь» на атаки ЗСУ, хоча саме Україна захищається від агресії. Канали цитують навіть оцінки українських посадовців, але вибірково: наприклад, слова нардепа Данила Гетманцева про «відчай від втрат» подаються без контексту, аби створити враження безвиході.

Окрема увага — темі «чорної зими». Після удару 5 серпня канали масово поширювали кадри з київських супермаркетів із «пустими полицями». Реальні перебої з товарами вони перетворюють на пророцтво голоду. Водночас експерти описують ситуацію інакше: бізнес перебудовує логістику, залучає місцевих торговців, переходить на продаж «із коліс». Це складно, але не катастрофа.

Пропагандисти також активно використовують анонімні «джерела» та «чутки». Наприклад, з'являлися повідомлення про збитки українського бізнесу на $3,8 млрд без жодних підтверджень, або про вартість удару БПЛА в $40–60 млн. Такі «факти» покликані переконати, що удари по території Росії дорогі, неефективні та лише провокують відплату.

Аналіз коментарів під відео на українських ютуб-каналах виявив сліди координованої активності. У коментарях про російську логістику близько 20% повідомлень написали боти, а в коментарях про українську інфраструктуру ця частка сягнула 41%. Це свідчить про цілеспрямовану накрутку для посилення панічних настроїв.

Показовим став і кейс із співачкою Ольгою Поляковою, яка порівняла Україну з «концтабором». Її слова, ймовірно, є результатом споживання пропагандистського контенту, і російські канали одразу використали їх як «доказ» настроїв у суспільстві. Подібним чином висвітлюються конфлікти українців із поляками: кожен інцидент подається як частина «тотальної ненависті», ігноруючи історії про підтримку.

Висновок: російська пропаганда системно використовує реальні події, вириваючи їх із контексту, додаючи анонімні «факти» та посилюючи ботофермами. Мета — переконати українців у безглуздості опору та неминучості катастрофи, аби знизити суспільну підтримку ЗСУ.