Дезінформація після інциденту з ракетою: як російські наративи тиснуть на Польщу
Після падіння російської ракети Х-101 у Польщі в інформаційному просторі зафіксували дві кампанії дезінформації — проти України та польського уряду. Експерти попереджають про ризик посилення поляризації.
Інцидент із російською ракетою, що впала на території Люблінського воєводства, став приводом для активної дезінформаційної діяльності. За даними польського державного інституту NASK, в інформаційному просторі країни розгорнулися щонайменше дві скоординовані кампанії, які використовують трагедію для маніпулювання суспільною думкою.
Перший напрямок спрямований проти України. У соціальних мережах поширюються конспірологічні теорії, згідно з якими візит президента Володимира Зеленського до Любліна напередодні нібито спровокував ракетну загрозу. Також з'являються безпідставні твердження про українську провокацію та спробу втягнути Польщу у війну. Керівниця Групи аналізу наративів і фактчекінгу NASK Малгожата Шумна наголошує, що ці наративи ігнорують ключовий факт — масований російський ракетний удар по Україні, під час якого одна з ракет порушила повітряний простір Польщі.
Другий вектор дезінформації б'є по польській владі. У соцмережах поширюються твердження, що уряд навмисно залякує громадян повідомленнями про загрозу, щоб створити атмосферу страху та маніпулювати суспільством. Такі наративи, за словами експертки, можуть послабити довіру до державних інституцій та ускладнити реагування на кризові ситуації.
Офіційна позиція польської влади суперечить цим дезінформаційним вкидам. Прем'єр-міністр Дональд Туск повідомив, що об'єкт, який впав у Люблінському воєводстві, найімовірніше є російською крилатою ракетою Х-101. Це підтверджує, що інцидент є наслідком російської агресії, а не результатом дій України чи польського уряду.
Шумна попереджає, що висока ймовірність подальшого використання цього інциденту російською пропагандою для поглиблення суспільної поляризації. Експертка закликає громадян перевіряти інформацію, орієнтуватися на офіційні повідомлення державних органів та медіа, що займаються фактчекінгом, а також критично ставитися до емоційно забарвлених публікацій у соціальних мережах.
