Чи справді українці частіше скоюють злочини в Польщі: розбір

Російська пропаганда та польські популісти активно поширюють міф про те, що українці нібито скоюють у Польщі значно більше злочинів, ніж місцеві. Офіційна статистика поліції спростовує ці твердження.
У соцмережах та медіа останнім часом набирає обертів наратив про «кримінальність» українців у Польщі. Одним із головних рупорів цієї тези став Конрад Ніжнік, кандидат до Сейму від партії «Конфедерація». Він стверджував, що громадяни України скоюють у 10 разів більше злочинів на тисячу осіб, ніж поляки.
Аналіз даних Головного управління поліції Польщі за 2022–2025 роки показує зовсім іншу картину. За цей період загалом зареєстровано 800 446 злочинів. Частка іноземців — 28 396 правопорушень, з яких безпосередньо українці могли скоїти 17 027. Якщо врахувати чисельність населення (37,24 млн поляків і близько 1,68 млн українців), то на 1000 осіб припадає приблизно 20 злочинів серед поляків і лише 11 — серед українців. Тобто реальний рівень злочинності серед поляків майже вдвічі вищий.
Як виникла цифра «у 10 разів більше»? Ніжнік, імовірно, змішав два різні поняття: фактично скоєні злочини та кількість осіб, оголошених у розшук. Наразі польська поліція розшукує 54 163 особи, з яких 57% — поляки, а 14 402 — українці. Аномальна частка українців у реєстрах розшуку пояснюється не їхньою «кримінальною схильністю», а особливостями міжнародного права. Польські правоохоронці не можуть переслідувати за кордоном за дрібні правопорушення, тому справи щодо іноземців, які виїхали, «заморожуються» в системі, накопичуючись роками.
Водночас у Польщі фіксується зростання кількості нападів на українців. Інциденти з проявами ксенофобії відбуваються у Вроцлаві, Познані, Плоцьку, Легниці та інших містах. Нападники вимагають «розмовляти польською» або «повертатися додому». За даними поліції та опитувань, рівень злочинів на ґрунті ненависті суттєво зріс. Експерти пов’язують це з діяльністю російських тролів та політичними суперечками.
Прем’єр-міністр Дональд Туск закликав не допускати зростання ксенофобії, наголосивши, що оцінювати людей за національністю небезпечно для демократії, а фундаментом держави залишається солідарність.
Читайте також
Ще в розділі «Світ»
- Як вступна кампанія стає інструментом інформаційного впливу: кейс ЧНУ
- Фотошпалери замість флоту: як Кремль показав Путіна на святі ВМФ
- Литва посилює санкції: нові обмеження для громадян РФ та Білорусі
- Фейк RT: «докази» вербування в Telegram виявилися листуванням у VK
- Фіктивна інвалідність за гроші: на Харківщині викрили схему ухилення від мобілізації






