Як Росія використовує «скіфське золото» у пропаганді за кордоном

·442 слівредакція
Як Росія використовує «скіфське золото» у пропаганді за кордоном

Росія розгорнула за кордоном серію пропагандистських фотовиставок, присвячених «скіфському золоту», намагаючись представити українські артефакти як «російську спадщину». Про це йдеться в повідомленні Представництва Президента України в АР Крим.

Окрім США, де таку виставку розмістили просто на паркані російського посольства у Вашингтоні, аналогічні експозиції з'явилися у Мексиці, Польщі та Нідерландах. У Представництві Президента України в АР Крим наголошують: ці заходи покликані сформувати за кордоном викривлене уявлення про історію півострова.

Йдеться про колекцію з понад 580 археологічних предметів — від зброї та обладунків до золотих виробів I століття до н. е. — III століття н. е. До початку російської окупації ці цінності зберігалися в чотирьох кримських музеях. У 2013 році їх передали на виставку до музею Алларда Пірсона в Амстердамі, де вони й залишилися після 2014-го. У 2023 році Верховний суд Нідерландів остаточно постановив повернути колекцію Україні, підтвердивши її належність до державного Музейного фонду.

У відомстві зазначають, що Росія ігнорує як історію походження колекції, так і міжнародні судові рішення. У російському посольстві рішення нідерландського суду назвали «політизацією культурної спадщини» та заявили про намір продовжувати домагатися повернення скарбів. Водночас українське Представництво вже звернулося до МЗС України з проханням відреагувати на проведення таких виставок.

«Закликаємо не ставати частиною цієї інформаційної кампанії: бойкотувати подібні виставки, не надавати їм майданчиків та не сприяти їх поширенню. Культурна спадщина Криму — українська, і Росія не може використовувати її для виправдання окупації та привласнення української історії», — наголошують у Представництві.

Самі артефакти, відомі як «Скарби Криму», повернулися до України в листопаді 2023 року. Тоді 2694 кілограми стародавніх цінностей доправили на територію Києво-Печерської лаври, де їх ідентифікували митники. Таким чином, судова тяганина тривалістю майже десять років завершилася на користь України, однак Росія продовжує намагатися переписати історію цих скарбів на свою користь.

Читайте також