Як Росія використовує «скіфське золото» у пропаганді за кордоном

Окрім США, де таку виставку розмістили просто на паркані російського посольства у Вашингтоні, аналогічні експозиції з'явилися у Мексиці, Польщі та Нідерландах. У Представництві Президента України в АР Крим наголошують: ці заходи покликані сформувати за кордоном викривлене уявлення про історію півострова.

Йдеться про колекцію з понад 580 археологічних предметів — від зброї та обладунків до золотих виробів I століття до н. е. — III століття н. е. До початку російської окупації ці цінності зберігалися в чотирьох кримських музеях. У 2013 році їх передали на виставку до музею Алларда Пірсона в Амстердамі, де вони й залишилися після 2014-го. У 2023 році Верховний суд Нідерландів остаточно постановив повернути колекцію Україні, підтвердивши її належність до державного Музейного фонду.

У відомстві зазначають, що Росія ігнорує як історію походження колекції, так і міжнародні судові рішення. У російському посольстві рішення нідерландського суду назвали «політизацією культурної спадщини» та заявили про намір продовжувати домагатися повернення скарбів. Водночас українське Представництво вже звернулося до МЗС України з проханням відреагувати на проведення таких виставок.

«Закликаємо не ставати частиною цієї інформаційної кампанії: бойкотувати подібні виставки, не надавати їм майданчиків та не сприяти їх поширенню. Культурна спадщина Криму — українська, і Росія не може використовувати її для виправдання окупації та привласнення української історії», — наголошують у Представництві.

Самі артефакти, відомі як «Скарби Криму», повернулися до України в листопаді 2023 року. Тоді 2694 кілограми стародавніх цінностей доправили на територію Києво-Печерської лаври, де їх ідентифікували митники. Таким чином, судова тяганина тривалістю майже десять років завершилася на користь України, однак Росія продовжує намагатися переписати історію цих скарбів на свою користь.