ШІ-фейки про загиблих українців: як працює нова схема в соцмережах

Центр протидії дезінформації попереджає про кампанію з поширення емоційних постів, які використовують трагедії війни для залучення уваги. Частина зображень у таких публікаціях генерується ШІ й не є реальними кадрами з місць атак.

Механізм простий: генеративні моделі створюють картинки, що імітують наслідки обстрілів або зруйновані будівлі. До них додають заголовки з високим емоційним зарядом, заклики негайно перейти за посиланням і уникають будь-яких підтверджених джерел. Часто такі сторінки — нові або підозрілі, вони активно нарощують підписників.

Головна мета — не інформування, а збільшення охоплень і, ймовірно, монетизація уваги. За даними центру, подібний контент може використовуватися для швидкого набору аудиторії, накручування переглядів і рекламного доходу, перенаправлення людей на сторонні сайти та збору персональних даних. Маніпулятори грають на природному співчутті та бажанні допомогти.

Розпізнати ШІ-зображення можна за типовими ознаками: неправильні написи чи символи, відсутність інформації про місце, час і джерело фото. Фахівці радять звірятися з офіційними медіа та державними установами, які публікують підтверджені дані про обстріли.

Центр протидії дезінформації закликає не переходити за підозрілими посиланнями, не поширювати неперевірені публікації та не підписуватися на сумнівні сторінки. У період війни фейкові історії стають не лише інструментом емоційної маніпуляції, а й потенційним механізмом шахрайства. Штучний інтелект суттєво спростив створення реалістичних зображень, тому критичне мислення та перевірка інформації — базовий захист.