Фейк від РФ: українські військові нібито погрожують Ірану

31 липня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у соцмережі Х назвав відео, яке поширюється в інтернеті, фейком. За його словами, це інсценований «заклик» невідомих осіб із прихованими обличчями, спрямований на загострення напруженості.

На кадрах люди в балаклавах звертаються до іранців із погрозами, зокрема обіцяють потопити ще іранські судна, згадуючи «американських друзів». У ролику присутня ненормативна лексика.

Центр протидії дезінформації при РНБО також відреагував на відео. Аналітики ЦПД звернули увагу на неприродну вимову, викривлений контекст, невідповідність елементів екіпірування, які не відповідають стандартам, та відсутність прив'язки до реальних підрозділів сил оборони України. У Центрі наголосили, що Збройні сили України не робили подібних заяв чи погроз, а офіційна позиція Міноборони та Генштабу оприлюднюється виключно на верифікованих ресурсах.

У ЦПД зазначили, що мета провокації — дискредитувати Сили оборони України на міжнародній арені, штучно розпалити напруження у міжнародних відносинах та створити черговий дезінформаційний привід для кремлівської пропаганди.

Поява фейку відбулася на тлі загострення відносин між Україною та Іраном після удару СБУ 25 липня по суднах Port Olya 2 та Begey у Каспійському морі, які, за даними української сторони, були залучені до транспортування військових вантажів з Ірану й перебували під міжнародними санкціями.

Іранське МЗС засудило атаку, а міністр закордонних справ Аббас Аракчі звинуватив президента України Володимира Зеленського та пригрозив, що дії Києва «не залишаться без відповіді». Після цього анонімні Telegram-канали поширили інформацію про можливий пуск Іраном трьох балістичних ракет середньої дальності по Україні. Керівник ЦПД Андрій Коваленко заявив, що офіційного підтвердження цих даних немає.

В.о. глави українського МЗС Андрій Сибіга провів розмову з Аракчі, який запевнив, що не хоче ескалації, але наполягає на відшкодуванні збитків. 28 липня The New York Times із посиланням на іранських і західних офіційних осіб писала, що Іран розглядав можливість удару по морському порту в Україні, однак ситуацію вдалося «заспокоїти» завдяки дипломатичним зусиллям.

Поширення фейкового відео саме в цей момент виглядає як спроба підсилити напруженість між Києвом і Тегераном, використовуючи чутливий контекст для маніпуляцій. Українська сторона послідовно спростовує подібні вкидання, акцентуючи на відсутності офіційних підтверджень і непричетності сил оборони до таких дій.