ГУР попереджає про кампанію дискредитації розвідки

3 вересня Головне управління розвідки оприлюднило заяву, у якій повідомило про підготовку кампанії з дискредитації відомства та його бойових підрозділів. За даними ГУР, організатори планують залучати медіа, блогерів і телеграм-канали з сумнівною репутацією, зокрема за фінансову винагороду. Імовірних замовників кампанії розвідка не назвала, закликавши громадськість довіряти лише перевіреним офіційним джерелам.

Заява ГУР з’явилася після резонансного інциденту в Дніпровському районі Києва, де 2 вересня сталася перестрілка за участі військовослужбовців ГУР та співробітників СБУ. Напередодні начальник штабу Російського добровольчого корпусу Олександр Фортуна заявив про викрадення в Києві заступника командира РДК з бойової роботи Степана Каплунова.

СБУ згодом повідомила, що спільно з ГУР запобігла теракту проти одного з лідерів російського опозиційного руху, який прибув в Україну. За даними джерел, аналогічне повідомлення публікувалося на офіційних сторінках ГУР, але згодом було видалене. 3 вересня СБУ заявила про викриття можливих контактів Каплунова з російськими спецслужбами, стверджуючи, що він нібито мав підготувати замах. Сам Каплунов ці звинувачення відкинув, розповівши, що його викрали 23 серпня і під тиском змусили визнати зв’язки з ФСБ.

Президент Володимир Зеленський назвав інцидент ганебним і закликав керівників спецслужб ухвалити кадрові рішення щодо учасників стрілянини. Очільник Офісу президента Кирило Буданов наголосив на необхідності «ретельного та неупередженого» розслідування, яке вже розпочали ДБР та Офіс Генерального прокурора. За даними генпрокурора Руслана Кравченка, у межах провадження щодо перестрілки повідомлено про підозри співробітнику СБУ (перевищення влади) та військовослужбовцю ГУР (посягання на життя правоохоронця). Окремо розслідується викрадення Каплунова — справу відкрито 1 вересня.

Цей кейс демонструє, як внутрішні конфлікти між силовими структурами можуть ставати основою для інформаційних атак. Заява ГУР про підготовку кампанії дискредитації виглядає як спроба випередити можливі негативні публікації, однак брак конкретних подробиць про організаторів лишає простір для спекуляцій. В умовах війни інформаційна гігієна та перевірка даних із офіційних джерел стають критично важливими, особливо коли йдеться про дії спецслужб.