Фейк про квартиру для індійців: як працює вкид

Російські інформаційні операції проти України дедалі частіше використовують емоційні теми та зображення, ймовірно створені штучним інтелектом. Черговий вкид стосується вигаданої історії про індійську сім'ю, якій нібито держава виділила трикімнатну квартиру на Київщині.

У Telegram, Facebook та інших платформах з'явилося фото, на якому нібито український посадовець стоїть поруч із індійською родиною з трьома дітьми. Дописи стверджують, що сім'я Венкатеша Срінівасана проживає в Україні трохи більше року, але вже отримала житло від держави. Також згадується нібито «масове обурення» українців.

Центр протидії дезінформації перевірив цю інформацію і встановив, що вона повністю вигадана. Немає жодних офіційних повідомлень про передачу житла такій родині, інформації про людей із вказаними іменами чи підтверджень описаної ситуації. Фотографія вперше з'явилася саме в російському інформаційному просторі, а аналіз зображення виявив ознаки цифрового редагування, зокрема можливого використання інструментів штучного інтелекту.

Такі інформаційні операції мають кілька цілей: розпалити ксенофобські настрої, посіяти недовіру до державних інституцій, створити конфлікти між українцями та іноземцями, посилити соціальну напругу. Для цього обираються емоційно заряджені теми — житло, соціальні виплати, пільги.

Генеративний штучний інтелект значно спростив створення переконливих фейкових фотографій. За оцінками компанії Sumsub, у 2025 році кількість дипфейків у світі зросла у кілька разів порівняно з попереднім роком, а інструменти генерації зображень стали доступними практично кожному. Це ускладнює візуальну перевірку контенту та робить маніпуляції більш переконливими.

Це не перший подібний фейк. Російська пропаганда вже неодноразово запускала неправдиві історії про масове переселення іноземців до України або отримання ними особливих пільг. Такі повідомлення не підтверджувалися фактами, але активно поширювалися для емоційної реакції.

Експерти радять перевіряти новини у кількох незалежних джерелах, звертати увагу на першоджерело фотографій, критично ставитися до емоційних повідомлень без доказів і не поширювати неперевірений контент. В умовах повномасштабної війни інформаційний простір залишається ключовим полем протистояння, тому перевірка фактів і критичне мислення — ефективні інструменти захисту від маніпуляцій.