Дрон у Лейпцигу та хвиля фейків: як дезінформація впливає на вибори в Німеччині

4 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле біля українського літака АН-124 виявили дрон із вибухівкою. Система виявлення безпілотників не спрацювала, а міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт припустив, що апарат був модифікований для обходу протидронових засобів, що свідчить про військово-технічну підготовку організаторів. Після інциденту поліція посилила контроль і встановила додатковий радар для виявлення БПЛА.

У німецьких медіа з’явилася інформація про нібито боєприпаси на борту "Антонова", але офіційно це спростували. Аналітики розглядають цю історію як цілеспрямоване вкидання дезінформації, щоб налякати громадян "небезпечними" українськими літаками. Розвідка США пов’язує випадок із діями Росії, яка, ймовірно, стоїть за багатьма спробами дестабілізувати європейську інфраструктуру.

Інцидент відбувся на тлі виборів: 6 вересня обиратимуть владу в Саксонії-Ангальт, 20 вересня — у Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії. Опитування INSA показують, що "Альтернатива для Німеччини" (АдН) лідирує в Саксонії-Ангальт із 42% і може вперше отримати посаду прем’єр-міністра землі. У Мекленбурзі-Передній Померанії партія може набрати 35–40%, а в Берліні їй прогнозують друге місце.

Виборча кампанія супроводжується сотнями фейкових новин і відео, особливо в TikTok і Telegram. Наприклад, у Саксонії-Ангальт кандидат від Лівої партії Ерік Штер став мішенню кампанії, яка приписувала йому вбивство бабусі, організацію підпільних ЛГБТ-вечірок і несправедливе оцінювання студентів. Ці фейки вписуються в російську спецоперацію "Матрьошка", яка маскує брехню під стиль відомих медіа, як-от FAZ, Süddeutsche Zeitung чи Deutsche Welle. Операцію використовують із 2023 року проти України, Франції та Молдови, а тепер — проти Німеччини.

Дезінформація підживлює страхи: за опитуванням ARD Deutschlandtrend, кожен третій німець боїться стати жертвою теракту. Приблизно 70% вважають високою загрозу від ісламських терористів, а 56% і 50% бояться правих і лівих екстремістів відповідно. Це грає на руку ультраправим, які активно використовують тему мігрантів і безпеки.

Скандали також впливають на рейтинги. Після блекауту в Берліні в січні мер Кай Вегнер пішов у відставку через критику за гру в теніс під час відключення електрики. Його партія ХДС впала до 17% у столиці. Вегнер став мішенню фейків про нібито вбивство тенісиста, що поліція спростувала.

На тлі зростання популярності АдН обговорюють можливу відставку канцлера Фрідріха Мерца. За опитуванням Politbarometer, 70% німців оцінюють його роботу негативно. Поразка ХДС на земельних виборах може дестабілізувати коаліцію, але дочасні вибори невигідні ні ХДС/ХСС, ні соціал-демократам через ризик посилення АдН.

У Німеччині триває дискусія про заборону АдН: понад тисяча юристів звернулися до уряду з таким закликом. Однак суспільство розділилося: 40% підтримують заборону, 45% — проти. Поки тривають дебати, партія нарощує підтримку.

Кампанія дезінформації має особливості: фейки часто публікують англійською, просувають через американських інфлюенсерів MAGA, а потім повертають у німецький простір як "міжнародний скандал" через сотні акаунтів у X, TikTok, Bluesky і Telegram. Відкритої співпраці з АдН не видно, але потік фейків підриває репутацію опонентів ультраправих, збільшує протестний електорат і провокує конфлікти.