ШІ-фейки та маніпуляції: як Черкащину атакували дезінформацією

·960 слівредакція
ШІ-фейки та маніпуляції: як Черкащину атакували дезінформацією

Протягом 11–17 липня на Черкащині поширювали фейки про трагедії у Смілі, легалізацію порнографії, ТЦК та навіть із залученням місцевого чиновника. Розбираємо, як працюють ці схеми.

Останній тиждень на Черкащині позначився низкою інформаційних атак, спрямованих на дискредитацію мобілізації, органів влади та маніпуляції суспільною думкою. Одним із найпомітніших став фейк про військовослужбовців ТЦК, які нібито перекинули біотуалет із чоловіком усередині у Кривому Розі. Світлина активно поширювалася в соцмережах, зокрема в черкаських групах, і викликала значний резонанс.

Однак експерти встановили, що це зображення створене штучним інтелектом. Перевірка файлів за допомогою інструментів OpenAI та Gemini виявила цифрові маркери генеративного ШІ. Крім того, локація на фото не відповідає реальній міській інфраструктурі. Першоджерелом цього фейку стала російська пропаганда, яка таким чином намагається дискредитувати процес мобілізації в Україні.

Схожу техніку застосував і секретар Черкаської міської ради Юрій Тренкін. Після призначення Сергія Корецького прем'єр-міністром України 16 липня, Тренкін опублікував нібито спільне фото з ним, підписавши його як кадр із сесії міськради. Проте крайня сесія відбулася 14 липня, і Корецького на ній не було. Насправді ж світлина виявилася згенерованою ШІ-версією спільного фото з депутатом міськради Сергієм Дудкою, зробленого на тій же сесії.

Окремою схемою є фейки про трагедії у Смілі. Фейсбук-сторінка «Місто Сміла» двічі за тиждень — 11 та 16 липня — публікувала дописи про загибель 8 та 10 людей відповідно внаслідок сутичок. Жодних підтверджень цієї інформації не було ні в медіа, ні в офіційних джерелах. Натомість користувачів заманювали в закритий телеграм-канал, де чат-бот намагався отримати персональні дані, що може свідчити про спроби зламу акаунтів.

Маніпулятивною виявилася й новина про легалізацію порнографії, яку поширив телеграм-канал «Труха Черкаси». Хоча Верховна Рада дійсно проголосувала за відповідний законопроєкт, це було лише перше читання. Закон ще не набув чинності та потребує другого читання й підпису президента. Крім того, автори допису замовчали, що разом із декриміналізацією дорослого контенту проєкт передбачає посилення відповідальності за дитячу порнографію. Така неповна подача інформації створює спотворене уявлення про закон та формує негативне ставлення до влади.

Ці випадки демонструють поширену практику використання ШІ та емоційних тем для маніпуляцій. Головна мета таких вкидів — підірвати довіру до державних інституцій, спотворити реальні події та зібрати персональні дані користувачів. В умовах інформаційної війни важливо перевіряти будь-які резонансні новини через офіційні джерела та фактчекінгові платформи.

Читайте також