Російський суд заочно засудив Арестовича до 11 років

Російське правосуддя продовжує практику заочних вироків щодо українських публічних осіб. Цього разу об'єктом переслідування став колишній позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович. Суд у Москві постановив, що він проведе 11 років у колонії, з яких перші три — у в'язниці. Додатково йому заборонили адмініструвати сайти протягом чотирьох років.

Підставою для звинувачень стали дві публікації Арестовича, датовані весняними місяцями 2022 року. Перша — допис від 8 квітня про удар Росії по залізничному вокзалу в Краматорську. Друга — відео від 17 березня, в якому він, за версією слідства, закликав до знищення залізничної інфраструктури, що використовується для постачання російських військ. Російська сторона кваліфікувала ці висловлювання як поширення «фейків» про армію та публічні заклики до терористичної діяльності.

Для самого Арестовича це не перший епізод у російських реєстрах. Ще в травні 2023 року його внесли до переліку «терористів та екстремістів», а в лютому наступного року заочно заарештували. В Україні він також має статус фігуранта кримінальних проваджень.

Окремої уваги заслуговує контекст довкола постаті Арестовича. Його медійна активність і заяви регулярно стають матеріалом для російської пропаганди. Інтерв'ю ексрадника часто розбирають на цитати, які використовують для впливу на російську аудиторію. Зокрема, в одному з ефірів він прогнозував невдачу України у війні. Також відомі його резонансні пропозиції — від спільного молебню з Володимиром Путіним до територіальних поступок і суду над президентом Володимиром Зеленським.

Цей випадок демонструє, як російська судова система використовує заочні вироки для створення інформаційних приводів і тиску на українських публічних діячів. Для Арестовича, який нині живе за межами України і веде YouTube-канал, практичні наслідки вироку обмежені, однак символічне значення такого рішення складно переоцінити.