Як донька Шойгу лякає росіян смартфонами: аналіз фейків у новому посібнику

20 серпня 2026, 17:51 ·502 слівредакція

Старша донька ексміністра оборони РФ Юлія Шойгу долучилася до створення підручника з безпеки життєдіяльності, який навчає російських студентів боятися Apple та Google. Розбираємо, які маніпуляції та неправдиві тези про технології потрапили до цього посібника.

Юлія Шойгу, яка з 2022 року очолює Центр екстреної психологічної допомоги МНС Росії, виступила редакторкою нового посібника з основ безпеки життєдіяльності для студентів на 2026 рік. У матеріалі, підготовленому під її керівництвом, міститься низка сумнівних тверджень про сучасні технології.

Автори підручника стверджують, що Google, Apple та їхні партнери здійснюють «тотальне стеження» за користувачами, збираючи всі персональні дані, включно з банківською інформацією, геолокацією та SMS-листуванням. На практиці доступ до цих даних регулюється операційними системами: наприклад, в Android доступ до SMS належить до категорії високого ризику та жорстко обмежується правилами Google Play.

Також у посібнику стверджується, що пристрої користувачів можуть вести прихований запис через мікрофон та камеру навіть у пасивному режимі. Однак у реальності доступ до цих функцій контролюється операційною системою та вимагає згоди власника, а сучасні iPhone та Android показують індикатори активності на екрані.

Окрему увагу автори приділили відстеженню місцеперебування, заявляючи, що вимкнений телефон «постійно визначає» свої координати з точністю до 50 метрів через Wi-Fi та базові станції. Хоча деякі сучасні пристрої справді можна знайти після вимкнення через спеціальні пошукові мережі, це не означає, що кожен вимкнений смартфон безперервно передає свої координати.

Тези про точність відстеження, доступ до контактів та банківських рахунків фактично запозичені з книги «Цифрова гігієна» російських авторів Наталії Касперської та Ігоря Ашманова, які просували наративи про те, що Apple і Google бачать залишки на рахунках та володіють усіма фотографіями людей.

Крім того, у підручнику криптовалюти називають «цифровими псевдогрошима», чия ціна нібито тримається виключно на маніпуляціях та чутках. Натомість на ринок криптовалют впливають ліквідність, баланс попиту та пропозиції, стан фінансових ринків та економічні новини.

Такий підручник виглядає як спроба сформувати у російської молоді негативне ставлення до західних технологічних компаній, що узгоджується з ширшою інформаційною політикою, спрямованою на зменшення довіри до іноземних цифрових сервісів.