Як російські боти готують ґрунт для втручання у вибори у Франції

Президентські вибори у Франції відбудуться лише у квітні 2027 року, але інформаційні атаки на потенційних кандидатів уже стартували. За даними французьких служб безпеки, протягом липня в соцмережах поширювалися фейки про щонайменше двох політиків, які відкрито підтримують Україну. В обох випадках простежується почерк російської дезінформаційної мережі «Шторм-1516».

Першою мішенню став колишній прем’єр-міністр Франції та чинний мер Гавра Едуар Філіпп. Про це 24 липня агентству France Presse повідомило джерело у французьких службах безпеки. Упродовж тижня в соцмережах поширювалася неправдива інформація про стан здоров’я політика. Філіпп очолює правоцентристську партію «Горизонти», яку заснував 2021 року, а про намір балотуватися в президенти заявив ще у вересні 2024-го. Він неодноразово підтримував Україну, зокрема у травні цього року відвідав Київ і зустрічався з Володимиром Зеленським.

Друга атака торкнулася Рафаеля Глюксманна, співзасновника лівоцентристської партії «Спільне місце». Він ще офіційно не оголосив про висування, але розглядає таку можливість. У мережі з’явилася фейкова стаття нібито від французького видання Blast, у якій партнерку політика Леа Саламе звинувачували у спробі підкупу ЗМІ для створення «позитивного образу чоловіка». Журналіст Едві Пленель підтвердив, що матеріал містив підроблені цитати та відео зі синтезованим голосом. Глюксманн заявив, що служба безпеки підтвердила причетність російської мережі.

Мережу «Шторм-1516» пов’язують із Головним управлінням розвідки російського Генштабу. Вона активна щонайменше з 2023 року, а в її складі, за даними дослідників, є колишні співробітники «фабрики тролів» Євгена Пригожина. Раніше цю мережу звинувачували у втручанні у вибори у США, Німеччині та Угорщині.

Схема дій у всіх епізодах однакова: фейки маскують під відомі медіа, додають підроблені цитати або синтезований голос і масово поширюють у соцмережах. Наративи примітивні, але розраховані на швидке поширення до того, як фактчекери встигнуть їх спростувати.

Вибір мішеней не випадковий: і Філіпп, і Глюксманн — одні з найпомітніших проукраїнських голосів у французькій політиці. Атаки на них відбуваються на тлі ширшої хвилі проросійського впливу в Європі: у Німеччині напередодні виборів попередили про кампанію «Матрьошка», а зростання підтримки ультраправих партій, більшість із яких дотримуються антиукраїнської риторики, створює сприятливе тло для таких операцій. Позиція майбутнього французького президента щодо України, ймовірно, стане одним із ключових питань кампанії, тож кількість дезінформаційних атак може лише зростати.