Овечкін про участь в агітці «Єдиної Росії»: «Я підтримую свою країну»

Хокеїст, який грає в США понад двадцять років, дав коментар журналісту ESPN Роберту Клемку. Він заявив, що не є прихильником війни, але підтримує те, що відбувається в Росії.

«Я хочу миру й любові для всіх. Неважливо, хто ти — американець, росіянин чи українець. Сподіваюся, що все буде добре і все скоро закінчиться. У мене багато друзів-українців, і я сподіваюся, що все буде добре й усе скоро закінчиться», — сказав Овечкін.

За його словами, реакція на ролик стала для нього несподіванкою, але змінити щось уже неможливо. Він наголосив, що є росіянином і планує жити в Росії після завершення кар'єри, як і його діти та сім'я. «Я підтримую свою країну. Ось і все», — додав спортсмен.

Окремо Овечкін відповів на запитання про те, що в ролику йдеться промова міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова з пропагандистськими тезами про війну проти України. Хокеїст сказав, що не вважає це підтримкою війни, а лише підтримкою того, що відбувається в Росії. Він також зазначив, що перебуває поза політикою і не може оцінювати, хто правий, а хто ні.

Зйомки, за словами Овечкіна, відбулися приблизно за три тижні до його коментаря. Керівництву «Вашингтон Кепіталз» він про це не повідомляв — принаймні до моменту підписання нового контракту в липні.

Участь хокеїста в агітаційному відео викликала міжнародну критику. Конгресмен США Джо Вілсон закликав НХЛ розглянути можливість дискваліфікації Овечкіна. Офіційної реакції ліги на цю ситуацію наразі немає.

Це не перший випадок, коли Овечкін опиняється в центрі політичного контексту. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він не засудив російську агресію. У лютому 2022 року він закликав до миру, але на запитання про Путіна відповів: «Він мій президент», додавши, що не займається політикою. Крім того, Овечкін є засновником руху Putin Team, який запустив у 2017 році напередодні президентських виборів у Росії.

Окремий сюжет — реакція на цю історію в хокейному світі. Раніше Домінік Гашек різко розкритикував Міжнародну федерацію хокею (IIHF) після рішення продовжити відсторонення збірної Росії від міжнародних змагань.

Таким чином, кейс Овечкіна показує, як спортивна фігура може ставати інструментом політичного меседжу: участь у партійному ролику подається як особиста позиція «поза політикою», тоді як сам ролик транслює цілком конкретні пропагандистські тези. Розділення «підтримки країни» і «підтримки війни» тут працює як спосіб зняти з себе відповідальність за зміст, у якому людина знялася.