Мендель і західні ЗМІ: анатомія нової інформаційної атаки на Україну

2 серпня колишня прес-секретарка Володимира Зеленського Юлія Мендель опублікувала у Facebook переклад свого інтерв'ю французькій газеті Journal du Dimanche. У розмові вона критикує чинного президента, називає його оточення корумпованим, а сам стиль правління — автократичним. Окремо Мендель стверджує, що Зеленський нібито є «головним бенефіціаром війни», а рівень його підтримки серед українців — мінімальний, хоча соціологічні дані цього не підтверджують.

Ключовий меседж інтерв'ю — заклик до Заходу зупинити війну навіть ціною територіальних поступок. Мендель наводить приклад Фінляндії та міркує, що перемога Росії чи її поразка не гарантують виграшу для України. Вона заявляє: «Навіть якщо Росія програє, це не означає, що Україна виграє. І Росія не програє». Такі тези виглядають особливо контрастно на тлі того, що видання, яке опублікувало матеріал, належить до медіагрупи французького бізнесмена Вінсента Боллоре. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки звертає увагу: ця група раніше неодноразово публікувала проросійські матеріали, зокрема червневий номер видання JDNews із закликом «відновити відносини з Росією».

Речник МЗС України Георгій Тихий у відповідь нагадав, що Мендель не працює в команді президента вже багато років і відтоді регулярно робить маніпулятивні заяви, які повторюють російські наративи. «Не дайте себе обдурити словами, які жодним чином не відображають реальний стан справ в Україні чи позицію українського президента. Її не можна вважати джерелом, що заслуговує на довіру», — написав дипломат у соцмережі X. Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин додав, що Мендель не має доступу до інсайдерської інформації: вона не брала участі в переговорах і не ухвалювала рішень, тому її слова не варто сприймати серйозно.

Це вже не перший подібний випадок. У травні Мендель дала півторагодинне інтерв'ю американському блогеру Такеру Карлсону, де заявляла про «занепад» України, «нездоровий націоналізм» і навіть заступалася за Володимира Путіна. Тоді вона також казала, що не може повернутися в Україну після таких заяв. Наразі її місце перебування достеменно невідоме, але ймовірно, що вона за кордоном.

Поява таких інтерв'ю в західних медіа — показовий кейс інформаційної війни. Колишні чиновники з медійним досвідом можуть використовуватися для трансляції наративів, які підривають довіру до української влади та суспільства. Важливо, щоб західна аудиторія отримувала збалансовану картину, а не лише точку зору людей, які давно втратили стосунок до реальних процесів в Україні.