Маніпуляції та фейки в медіа Донеччини: аналіз липневих публікацій

·2664 слівредакція
Маніпуляції та фейки в медіа Донеччини: аналіз липневих публікацій

Моніторинг понад трьох тисяч матеріалів показав: майже третина публікацій містила маніпуляції, а фейки зосередилися в окупаційних телеграм-каналах.

Журналісти проаналізували 3141 публікацію на шести новинних сайтах і шести телеграм-каналах Донеччини за першу половину липня. До вибірки увійшли ресурси з різних міст — від Маріуполя та Бахмута до Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Лиманської громади, а також три проукраїнські та три окупаційні телеграм-канали.

Результати показали різке розшарування: на українських сайтах і каналах фейки майже відсутні, натомість в окупаційних ресурсах зосереджено 98% усіх неправдивих повідомлень. Маніпуляції ж виявили приблизно в кожній третій публікації загалом.

На регіональних сайтах головною проблемою стала редакційна неточність. Журналісти посилювали формулювання офіційних джерел: писали про «ліквідованих» замість «орієнтовних втрат», перетворювали переговори на вже ухвалене рішення, порушували презумпцію невинуватості. У проукраїнських телеграм-каналах через оперативність поширювали неперевірену інформацію — відео без геолокації, повідомлення з анонімних джерел, прогнози як факти.

Найбільше фейків — 175 зі 178 — виявили в трьох окупаційних каналах: «Донбасс решает», «Донецкое агентство новостей» і «ЧП Донецк». Вони систематично дискредитували ЗСУ, поширюючи твердження про нібито накази стріляти по цивільних, використання мирних жителів як прикриття та підготовку ударів по школах. Інший повторюваний наратив — близький розвал української оборони: населені пункти оголошували захопленими до незалежного підтвердження, а мобілізацію подавали як насильницьке «полювання» на чоловіків.

Окупаційні канали також формували позитивний образ Росії як «відновлювача» — відкриття шкіл і лікарень подавали без згадки про те, що руйнування спричинені російською агресією. Антизахідні наративи представляли партнерів України як сили, що нібито контролюють українську владу та змушують продовжувати війну.

Фейки створювали простими методами: заяву однієї сторони подавали як підтверджений факт, використовували анонімні джерела, одиничне свідчення поширювали на всю систему, а прогнози перетворювали на здійснені події. Окремою проблемою стала реклама без належного маркування — комерційні повідомлення могли сприйматися як редакційні.

Медіаекспертка Альона Романюк зазначила: навіть якісні редакції припускаються помилок, але емоційні заголовки наближають новини до практик проросійських ресурсів. В окупаційних каналах працює модель «80 на 20», коли правдива побутова інформація створює довіру, на тлі якої непомітними стають фейки.

Читайте також