Фейки на Черкащині: від «трагедії у Смілі» до маніпуляцій про Зеленського

Моніторинг інформаційного простору Черкащини виявив кілька показових кейсів дезінформації, які публікували в місцевих групах протягом першого тижня липня. Їх об’єднує спроба вплинути на емоції аудиторії через неповну або вигадану інформацію.

Перший кейс — заява народного депутата від «Слуги народу» Сергія Нагорняка, яку поширив телеграм-канал «Черкаси 18+». Уривок із його інтерв’ю подано так, ніби ЄС свідомо затягує війну в Україні задля власних інтересів. Сам Нагорняк справді говорив про те, що Євросоюз виграє час за рахунок України, однак його компетенція — енергетика та ЖКГ, а не зовнішня політика. При цьому в публікації проігноровано факти реальної підтримки: ЄС уже надав Україні 43,3 млрд євро макрофінансової допомоги, 75,2 млрд євро військової підтримки та кредит на 90 млрд гривень на 2026–2027 роки. Голова Євроради Антоніу Кошта після зустрічі лідерів ЄС заявив: «Ми й надалі підтримуватимемо всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого та сталого миру, зокрема шляхом посилення тиску на Росію. Майбутнє України — в ЄС».

Другий кейс — відео зустрічі Володимира Зеленського з королем Швеції Карлом XVI Густавом, яке поширили у фейсбук-групі «ДТП – НС Черкаси» з підписом про «ганьбу» та нібито відмову монарха потиснути руку президенту. На кадрах видно, що рукостискання не відбулося одразу, однак це пояснюється офіційним протоколом, який регулює порядок вітань. Пізніше Зеленський і король таки потисли руки. Цей самий фрагмент підхопили російські пропагандистські канали, зокрема «СОЛОВЬЁВ» і «Царьград ТВ». У Шведському королівському дворі назвали інтерпретації про «ігнорування» неправдивими: керівниця інформаційного відділу Маргарета Торгрен у коментарі шведським медіа зазначила, що такі трактування спотворюють події.

Третій кейс — допис у фейсбук-акаунті «Місто Сміла» про нібито «трагедію, яка сколихнула місто». Деталі обіцяли розкрити лише у закритому телеграм-каналі, доступ до якого потребує запиту та перевірки через чат-бот. Така схема типова для фішингу: користувачам пропонують надати особисті дані, що може призвести до зламу акаунтів. В офіційних джерелах — медіа, правоохоронних органах — жодних повідомлень про подію немає. Раніше ця ж група вже публікувала схожий фейк про загибель 12 людей у Смілі, який також не підтвердився.

Усі три випадки демонструють типові механізми дезінформації: вирвані з контексту цитати, маніпуляція відеорядом та експлуатація емоційних тем. Важливо перевіряти інформацію в офіційних джерелах, особливо коли йдеться про заклики перейти за посиланням або надати особисті дані.