Фейковий бот Нафтогазу: як працює нова фішингова схема

·299 слівредакція
Фейковий бот Нафтогазу: як працює нова фішингова схема

У Telegram виявили бот, який маскується під офіційний сервіс «Нафтогазу України» та збирає персональні дані користувачів. Аналітики пояснили, як розпізнати підробку.

Шахраї активізувалися у месенджерах: цього разу вони створили фейковий Telegram-бот під назвою @naftogazUA_bot, який копіює логотип та стилістику «Нафтогазу України». Такий підхід покликаний створити враження офіційного сервісу, а насправді бот використовують для збору персональних даних — від номерів телефонів до банківської інформації.

Фахівці, які виявили цю схему, наголошують, що зловмисники дедалі частіше вдаються до копіювання брендів великих державних компаній. Це дозволяє їм приспати пильність жертви ще до моменту, коли людина вводить конфіденційні дані. Така тактика не нова, але її масштаби зростають — подібні фішингові атаки фіксують і в інших сферах, зокрема серед державних сервісів та онлайн-торгівлі.

Щоб убезпечити себе, аналітики радять діяти швидко: блокувати підозрілі акаунти та надсилати на них скарги, а також попереджати рідних і знайомих про ризики. Головне правило — перевіряти автентичність будь-якого бота чи посилання лише через офіційні сайти компанії naftogaz.com та gas.ua. Офіційні канали «Нафтогазу» доступні в Telegram, Viber, Facebook, Instagram, WhatsApp і TikTok, тож будь-які інші джерела варто сприймати як потенційно небезпечні.

Цей випадок — частина ширшої тенденції: зловмисники адаптуються до цифрового середовища і використовують довіру до відомих брендів. Подібні схеми вже фіксувалися щодо бухгалтерів — через фейкові листи від податкової служби, а також у сфері онлайн-продажу авто, де шахраї створюють підроблені оголошення.

Що важливо розуміти: фішингові боти — це не лише технічна проблема, а й інформаційна. Вони використовують психологічні тригери — терміновість, авторитет державної компанії, звичний візуальний стиль. Тому ключовий захист — критичне ставлення до будь-яких посилань у месенджерах та звичка перевіряти інформацію через офіційні джерела.

Читайте також