Як шахраї використовують фейкові вакансії для крадіжки даних у Дніпрі

24 липня 2026, 07:00 ·1247 слівредакція

Під виглядом працевлаштування до відомих компаній аферисти зламують телефони, збирають особисті дані та залучають людей до незаконних схем. Розповідаємо, як розпізнати пастку.

Пошук роботи дедалі частіше стає полем для шахрайських маніпуляцій, які маскуються під привабливі пропозиції. Зловмисники використовують фейкові вакансії, діпфейки та штучний інтелект, аби викрасти персональні дані або гроші.

Один із новітніх сценаріїв описав співзасновник «Монобанку» Олег Гороховський. За його словами, аферисти пропонують роботу в компанії «Моно» та просять встановити нібито робочий застосунок. Насправді це програма для віддаленого керування смартфоном. «Отримавши доступ до телефону жертви, необов'язково красти гроші саме з mono — можна залізти в інші банки або наробити інших дурниць», — застеріг Гороховський.

Інший поширений метод — вимагання передоплати за навчання, інструменти чи оформлення документів. Чесний роботодавець ніколи не просить грошей із кандидата. Також варто насторожитися, якщо ще до офіційного прийняття на роботу вимагають надіслати фото паспорта чи ідентифікаційного коду. Ці дані можуть використати для оформлення мікрокредитів або реєстрації в сумнівних сервісах.

Завдяки штучному інтелекту шахраї створюють переконливі описи вакансій та навіть імітують голоси рекрутерів. Фейкові співбесіди в Zoom чи месенджерах дозволяють збирати особисту інформацію, яку потім застосовують для зламу акаунтів або шантажу.

Особливу небезпеку становлять оголошення з обіцянками високих зарплат за кілька годин роботи на день без досвіду. Так часто вербують дропів — людей, які за плату передають свої банківські картки для проведення незаконних фінансових операцій. У результаті власник картки може стати співучасником злочину.

Щоб убезпечити себе, фахівці радять перевіряти вакансії на офіційних сайтах компаній та звертатися безпосередньо до відділів кадрів. Надійним джерелом є муніципальний портал work.dniprorada.gov.ua та телеграм-канал «Робота Дніпро», які наповнює Інспекція з питань праці та зайнятості населення міської ради. За словами керівниці інспекції Тетяни Янушкевич, з початку року там розмістили понад 9,6 тисячі перевірених вакансій.

Будь-які спроби дізнатися повний номер картки, CVV-код чи паролі від онлайн-банкінгу — однозначна ознака шахрайства. У разі підозри слід негайно припинити спілкування та звернутися до банку, а за витоку документів — стежити за кредитною історією через застосунок «Дія».