Брендджекінг у Threads: як фейкові акаунти супермаркетів збирають лайки
У соцмережі Threads почали масово з'являтися фейкові акаунти відомих українських брендів, зокрема АТБ, «Сільпо» та Novus. Вони сваряться між собою, пишуть лайливі повідомлення та збирають тисячі вподобань, хоча не мають жодного стосунку до реальних компаній.
У Threads розгорнулася незвичайна активність: сторінки, які видають себе за офіційні акаунти українських мереж супермаркетів, публікують провокаційні дописи та вступають у перепалки. Наприклад, акаунт із ніком Silpohua капслоком звертається до atb.market.oficial із погрозою порвати пакети, а «псевдо-Сільпо» іронізує над вином «Своя Лінія» від АТБ. Такі публікації за кілька годин набирають до 15 тисяч лайків і півтори тисячі репостів.
Це явище отримало назву брендджекінг — викрадення бренду. Автори створюють акаунти, які імітують відомі компанії, і публікують контент, який офіційний SMM ніколи б не дозволив. Нікнейми видають гру: atb.market.oficial із однією «f» замість двох, silpohua замість silpo_ua — це свідомий хід, а не помилка модерації.
«Сільпо» вже відреагувала на появу фейків, закликавши користувачів перевіряти наявність офіційної синьої «галочки» на сторінках. Однак проблема ширша: у Threads з'явилися також підробні акаунти «Київстару», Comfy, monobank, Glovo, ПриватБанку, «Укрзалізниці» та інших великих брендів.
Чому це працює? Threads створений для коротких емоційних реплік, що ідеально підходить для тролінгу. Аудиторія українських супермаркетів величезна — АТБ, «Сільпо» і Novus стабільно лідирують за згадками в соцмережах. Тому будь-який допис «від їхнього імені» одразу отримує органічне охоплення. Автори фейків добре знають ритейл і використовують упізнавані образи брендів для залучення уваги.
Ситуація виглядає особливо цинічно на тлі обстрілів складів рітейлерів «шахедами». Поки офіційні SMM-ники комунікують про перебої постачання та рахують збитки, фейкові двійники збирають лайки. Meta тестує Community Notes для додавання контексту до сумнівних постів, але швидкого механізму зачистки брендджекінгу на платформі поки немає. Це означає, що компанії більше не контролюють своє ім'я одноосібно — бренд тепер формують і анонімні акаунти, які діють від їхнього імені.
