Українці чи поляки: хто насправді частіше скоює злочини у Польщі

У польському інфопросторі останнім часом посилився наратив про нібито підвищену злочинність серед українців. Одним із головних рупорів цієї тези став Конрад Ніжнік — кандидат до Сейму від партії «Конфедерація». Він стверджує, що громадяни України скоюють у 10 разів більше правопорушень на тисячу осіб, ніж поляки. Однак дані Головного управління поліції Польщі свідчать про інше.

Згідно з офіційною статистикою, за період з 2022 по 2025 рік у Польщі зареєстровано 800 446 злочинів. Із них 28 396 припадає на іноземців, а безпосередньо громадяни України могли скоїти 17 027 злочинів. Якщо співвіднести ці цифри з чисельністю населення (близько 37,24 млн поляків та 1,68 млн українців), виходить, що поляки скоюють орієнтовно 20 злочинів на 1000 осіб, а українці — 11. Тобто реальний рівень злочинності серед поляків майже вдвічі вищий.

Така дезінформація, на думку аналітиків, ґрунтується на маніпуляції з різними юридичними поняттями. Ніжнік змішав кількість засуджених або скоєних злочинів із кількістю осіб, які перебувають у розшуку. Наразі польська поліція розшукує 54 163 особи, з яких 57% — поляки, а 14 402 — громадяни України. Аномальна різниця в реєстрах розшуку пояснюється специфікою міжнародного законодавства: за дрібні правопорушення, несплату штрафів чи неявку на громадські роботи розшук оголошується лише в межах Польщі. Якщо іноземець виїжджає за кордон, справа «зависає» в системі на роки, створюючи статистичний перекіс.

Паралельно в Польщі фіксують зростання кількості нападів на самих українців. Інциденти трапляються в магазинах, громадському транспорті, на вулицях і навіть біля помешкань біженців у Вроцлаві, Плоцьку, Познані, Легниці, Більсько-Бялій та Тримісті. Зловмисники використовують фізичне насильство, ображають через мову, вимагають «розмовляти польською» або «повертатися додому». Поліція реагує на резонансні випадки, затримує нападників, але постраждалі нарікають на повільність правоохоронців.

Прем'єр-міністр Дональд Туск закликав не допускати зростання ксенофобії, наголосивши, що оцінювати людей за національністю є небезпечним для демократії, а фундаментом держави залишається солідарність. Експерти пов’язують посилення антиукраїнських настроїв із діяльністю російських тролів, політичними суперечками та токсичною атмосферою в соцмережах.