Фішингові виплати: як шахраї використовують бренди операторів
У месенджерах шириться нова хвиля фішингу: зловмисники обіцяють абонентам Vodafone, Kyivstar та lifecell виплати по 850 гривень, аби виманити банківські дані.
Кіберзлочинці активізувалися у Viber та Telegram, розсилаючи повідомлення про нібито одноразову компенсацію у 850 гривень для абонентів трьох найбільших мобільних операторів України. Це вже не перша подібна схема — раніше шахраї вдавалися до інших легенд, зокрема використовували ім'я СБУ, щоб отримати доступ до чужих грошей.
За даними Telegram-каналу BRAMA, аферисти маскують свої повідомлення під офіційні сповіщення про грошову допомогу, пов'язану з війною. Вони розраховують на довіру людей до відомих брендів, тому копіюють їхній стиль і логотипи.
Сценарій атаки однаковий для всіх операторів. Жертва переходить за фішинговим посиланням, де їй пропонують: обрати свого оператора зі списку, ввести номер телефону та код із SMS, а потім — надати банківські реквізити або дані для входу в онлайн-банкінг. Жодної виплати насправді не існує. Уся ця процедура — класична фішингова пастка, яка дає зловмисникам доступ до рахунків або особистих акаунтів.
Щоб не втрапити в цю схему, варто дотримуватися базових правил: не відкривати посилання з підозрілих повідомлень у месенджерах, не вводити SMS-коди чи паролі на сторонніх сайтах, а інформацію про будь-які виплати перевіряти лише на офіційних ресурсах операторів, банків або державних установ. Якщо ж дані вже введено, слід негайно змінити паролі, заблокувати картки в банку та повідомити свого мобільного оператора.
Активісти BRAMA закликають користувачів попередити рідних і друзів про цю схему, адже навіть один перепост може вберегти когось від фінансових втрат.
Ця атака — частина ширшої тенденції: кількість фішингових схем проти українців зростає. Раніше зловмисники створювали фейковий Telegram-бот під виглядом Нафтогазу, який копіював логотип компанії для викрадення персональних даних. Також фіксувалися випадки, коли шахраї телефонували з певних номерів, видаючи себе за представників банків або державних служб. Легенди змінюються, але мета лишається незмінною — заволодіти грошима та особистими даними громадян.
Читайте також
Ще в розділі «Фейки»
- Інформаційні атаки на Драпатого: що відомо і як працює дезінформація
- Дипфейк про відсутність води у Сумах: як працює російська ІПСО
- Харків: лікарі оформлювали фіктивні інвалідності для ухилянтів
- Як наукове дослідження перетворили на фейк про «золотий мільярд»
- Фейкова заява дружини Драпатого: як працює кампанія проти головкома





