Фейки про Херсонщину: від «самопідриву» АТБ до «форсування» Інгульця

Минулого тижня російські медіа активізували інформаційну кампанію навколо Херсона та області. У центрі уваги опинилися три сюжети: нібито «самопідрив» вантажівки мережі «АТБ», атака на цивільного торговця овочами та «спроба форсування» річки Інгулець. Кожен із цих кейсів має ознаки типової пропагандистської конструкції.

Перший фейк стосувався ситуації з вантажівкою «АТБ» у Херсоні. Російські конспірологи стверджували, що мережа супермаркетів нібито сама організувала удар дрона по власному автомобілю, щоб виправдати закриття магазинів. Як «доказ» вони використали відео, опубліковане на Facebook-сторінці місцевого видання, обрізавши логотип. Анонімні джерела, на які посилалися пропагандисти, стверджували, що керівництво «АТБ» заздалегідь попередило працівників про можливі інциденти. Однак на практиці мережа не закрила жодного магазину в місті та не змінювала графік роботи.

Другий кейс — атака російського безпілотника на цивільного чоловіка, який торгував овочами в Таврійському мікрорайоні Херсона. Після того як відео удару викликало резонанс, пропагандисти почали виправдовувати атаку, називаючи чоловіка «поплічником ЗСУ» та стверджуючи, що його автівка використовувалася для перевезення вантажів подвійного призначення. Жодних доказів цих звинувачень не надали. Натомість у російських соцмережах з’явилися версії, що удар здійснили нібито українські військові через «ненависть до херсонців». Така риторика є класичним прийомом виправдання воєнних злочинів.

Третій сюжет — повідомлення про нібито зірвану спробу ЗСУ форсувати річку Інгулець. Пропагандисти стверджували, що російська розвідка помітила човен з українськими військовими та атакувала його дронами. Однак ця версія не витримує критики через географічну безграмотність: Інгулець українські підрозділи форсували ще у 2022 році під час звільнення області, а зараз річка перебуває в глибокому тилу. Крім того, потрапити на окуповане лівобережжя через Інгулець неможливо — регіон розділяє Дніпро.

Усі три випадки об’єднує відсутність фактів і спроба створити альтернативну реальність. Російська пропаганда використовує такі фейки для кількох цілей: виправдати власні злочини, дискредитувати українську владу та підірвати довіру до неї серед населення. Навіть читачі проросійських Telegram-каналів скептично ставляться до подібних повідомлень, що свідчить про поступове зниження ефективності таких наративів.