Фейкові вакансії: як шахраї виманюють гроші та дані українців

Шахраї маскують підроблені оголошення під реальні пропозиції роботи, використовуючи назви відомих компаній та логотипи. Жертв змушують платити за «навчання» або передавати банківські дані під виглядом оформлення зарплати.
У 2026 році пошук роботи онлайн залишається звичайною практикою, але водночас зростає кількість фейкових вакансій. Зловмисники створюють оголошення, які зовні майже не відрізняються від справжніх: копіюють назви компаній, використовують фото реальних працівників і спілкуються через месенджери або фальшиві сторінки.
Найчастіше під удар потрапляють пропозиції для кандидатів без досвіду, дистанційна робота та обіцянки швидкого заробітку. Шахраї тиснуть на терміновість, вимагаючи оплатити «реєстрацію», «доступ до платформи» або «навчання».
Серед поширених схем — платне працевлаштування, фейкове навчання, виманювання банківських даних під приводом оформлення зарплати, фішингові посилання на анкети, а також «робота» через перекази, коли людину просять приймати й переказувати кошти, що можуть мати незаконне походження.
Щоб перевірити роботодавця, варто знайти офіційний сайт компанії, порівняти контакти, перевірити наявність вакансії в кількох незалежних джерелах, звернути увагу на домен і адресу електронної пошти. Насторожити мають неконкретні обов’язки, надмірно висока зарплата без вимог до кваліфікації та вимога термінового переказу грошей. Додатково можна скористатися Єдиним порталом вакансій Державної служби зайнятості.
Під час першого контакту не варто надсилати фотографії паспорта, ID-картки, ідентифікаційного коду чи інших документів без законної підстави. Категорично не можна повідомляти PIN-код картки, паролі до банківських застосунків, коди підтвердження з SMS або паролі до акаунтів. Кіберполіція наголошує, що навіть окремі фото документів можуть бути використані для формування цифрового профілю людини.
Якщо ви вже стали жертвою, негайно зверніться до банку, заблокуйте картку, змініть паролі до пошти та банкінгу, збережіть листування та скриншоти, а потім подайте заяву до поліції або Кіберполіції. Не видаляйте переписку — вона може містити докази для розслідування. Головне правило: справжня вакансія ніколи не вимагає передоплати за працевлаштування або передачі паролів і кодів доступу.
Читайте також
Ще в розділі «Фейки»
- Фейки про зміни в Коордштабі: як працює дискредитація
- Як контекстна реклама маніпулює тривогами вступників
- Інформаційна операція проти Драпатого: Генштаб попереджає про хвилю фейків
- Інформаційна операція проти Драпатого: фейкові сторінки та вигадані аудити
- Фейкова інвалідність за гроші: у Харкові викрили схему на 14 млн






