Фейк про «поділ України»: як фальшива карта NYT стає зброєю

Проросійські акаунти в Facebook, Instagram, X та Telegram активно поширюють зображення карти України з нанесеними «майбутніми кордонами». Згідно з підписами, це нібито витік від The New York Times, який розкриває умови Кремля для мирної угоди з адміністрацією Дональда Трампа. На карті значна частина центральних, східних і південних областей — зокрема Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської — відходить під контроль Росії, а частину західних регіонів нібито передають Польщі, Угорщині та Румунії. До «пакету умов» додають вигадані пункти про скорочення ЗСУ та відмову України від вступу в НАТО.

Фактчекери з’ясували: жодного матеріалу з такою картою немає ані в архіві публікацій NYT про війну Росії проти України, ані на офіційних сторінках видання в соцмережах. Пошук за ключовими елементами та описом зображення не виводить на жодну статтю, яка б підтверджувала цю інформацію. Джерело повністю вигадане.

Сама карта має явні технічні огріхи: обриси областей не збігаються з реальними адміністративними межами України, частина написів розмита чи нечитабельна — типова ознака синтетичного або грубо відредагованого зображення. Достеменно підтвердити, що картинку згенеровано ШІ, лише за зображенням не можна, але маніпуляція з накладанням «нових кордонів» очевидна. Найпростіше викриття — мовне: підписи на карті виконані італійською (Polonia, Ungheria, Romania, Nuova Russia, Mar Nero), хоча матеріал нібито належить американському виданню.

Вкидання прив’язане до чергової фази перемовин щодо мирного врегулювання та візитів до Києва й Москви посланців Трампа — Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа. Мета — укорінити в аудиторії враження, що територіальний поділ України вже погоджено її партнерами й є доконаним фактом, на який Київ нібито не може вплинути. Паралельно фейк дискредитує західних союзників, зображуючи їх готовими змиритися з ідеєю розчленування української території.

Це типовий прийом російської пропаганди: підробити «авторитетне» західне джерело, щоб надати вигаданому сценарію ваги незалежного підтвердження, — і таким чином посіяти відчуття приреченості й безвиході напередодні або під час перемовин.